Федір Тютчев (1803–1873)

Федір Іванович Тютчев — поет-філософ, тонкий лірик, у поезії якого думка й почуття злиті воєдино.

Федір Тютчев походив зі старовинного дво- рянського роду. Домашню освіту він отримав під керівництвом Семена Раїча, який пізніше став учителем Михайла Лермонтова. Вивчав латину, древньогрецьку, німецьку, французьку мови, захоплювався поезією. Свій перший вірш Тютчев написав, коли йому було одинадцять ро- ків. У тринадцять років перекладав оди Горація.

У 1819 році Тютчев вступив на словесне відді- лення Московського університету, яке закінчив 1821 року й отримав місце в Колегії іноземних справ. Згодом він потрапив до Німеччини, у Мюнхен, як позаштатний аташе дипломатичної місії. Тут він познайомився з Шеллінгом і Гейне, які мали великий вплив на формування світогляду митця. Понад 20 років поет прожив за межа- ми Росії, лише інколи відвідуючи її.

У літературу Тютчев увійшов з кінця 20-х років ХІХ ст. У журналах та альманахах з’являлися його вірші «Весняна гроза», «Літ- ній вечір», «Видіння», «Сни», «Весняні води»,

«Sіlentium!» та інші.

1844 року Тютчев повернувся до Росії, де продовжив службову кар’єру та заняття літера- турною творчістю. 1854 року з’явилося перше видання поезій Тютчева, що мало успіх. Друга збірка віршів вийшла у 1868 році.

У грудні 1872 року у Тютчева різко погір- шився зір і втратилась рухомість лівої руки, неймовірних страждань йому завдавав голов- ний біль. Вранці 1 січня 1873 року, незва- жаючи на попередження лікарів, поет пішов на прогулянку, аби відвідати знайомих. Але Федір Тютчев

публіцист дипломат

поет

таємний радник член-кореспондент Петербурзької Академії наук

ФЕДІР ТЮТЧЕВ

Визначною подією стала публікація в пушкінському журналі «Сучасник» за 1836 рік добірки з 24 творів під за- головком «Вірші, надіслані з Німеччини» за підписом

«Ф. Т.». На  смерть Пушкіна Тютчев відгукнувся віршем

«29 січня 1837 року». Як і Лермонтов, Тютчев звину- вачував у смерті Пушкіна світську верхівку. Наприкін- ці вірша він стверджує без- смертя Пушкіна: «Тебе ж, як і перше кохання, серце Росії не забуде».

75 Поезія «чистого мистецтва» в Росії

на вулиці з ним стався напад, який викли- кав параліч. У липні 1873 року Тютчев по- мер. Поховано поета в Петербурзі на цвинтарі Новодівичого монастиря.

Поет думки й почуття

Творчість Тютчева позначена глибиною фі- лософської думки та здатністю проникати в таємниці природи і людської душі. Хоча ідея зіставлення душевних станів людини з явища- ми природи не нова в мистецтві, зображення невидимих порухів душі крізь яскраву картину мінливої природи — це те, що дав поезії Тют- чев. Його ліричні поезії вражають психологіч- ною глибиною, розкриваючи переживання й страждання, фатальну пристрасть і драматизм людських стосунків.

Українською мовою вірші Тютчева пере- кладали Павло Грабовський, Микола Вороний, Юрій Клен, Максим Рильський та інші.

До шедеврів філософської лірики Федора Тютчева належить вірш «Sіlentium!», написаний у 1830 році. У перекладі з латини ця назва озна- чає «Мовчання!». Жоден твір поета не було під- дано такій безлічі суперечливих інтерпретацій, як цей геніальний вірш.

У вірші ніби схрестилися два мотиви: тради- ційна для літератури тема поета й поезії і тема

кохання. За формою та змістом твір декларативний, тобто автор намага- ється переконати читача в правильності суджень, висловлених у цій поезії.

Тютчев використовує прийом психологічного паралелізму. Людина і при- рода живуть за однаковими законами. Як не можуть зрозуміти зорі того, чому вони мають блищати і згасати у височині, так і людина не може і не повинна намагатися зрозуміти, чому почуття раптово виникають і так само раптово зникають. Поет вважав, що почуття вищі за розум, оскільки вони є породженням вічної душі, а не тлінної матерії. І тому намагатися висловити те, що відбувається в душі людини, неможливо.

Прочитайте і порівняйте переклади вірша Федора Тютчева. Якщо має- те змогу, ознайомтеся з оригіналом поезії. Поясніть, кому з перекладачів краще вдалося відтворити настрій оригіналу.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

Перша дружина Тютчева Елеонора

Амалія Лерхенфельд, перше кохання Тютчева

Sіlentium!

Мовчи, заховуй од життя I мрії, і свої чуття!

Нехай в безодні глибини I сходять, і зайдуть вони, Мов зорі ясні уночі:

Любуйся ними і мовчи.

Як серцю висловить себе?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Не зрозуміє слова він, Бо думка висловлена — тлін.

Джерел душі не руш вночі:

Живися ними і мовчи.

В собі самому жить умій!

Є цілий світ в душі твоїй Таємно-чарівливих дум;

Заглушить їх буденний шум, I зникнуть, в сяйві дня мручи, Ти слухай спів їх і мовчи!

Переклад Миколи Вороного

Silentium!

Мовчи і крийся, і таї Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині I сходять, і зайдуть вони, Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш — і вмить Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй Таємно-чарівничих дум;

Їх заглушuть базарний шум, Їх промінь денний осліпuть;

Хай серце слухає й мовчить.

Переклад Юрія Клена

Silentium!

Молчи, скрывайся и таи И чувства и мечты свои — Пускай в душевной глубине Встают и заходят оне.

Безмолвно, как звёзды в ночи, — Любуйся ими — и молчи.

Как сердцу высказать себя?

Другому как понять тебя?

Поймёт ли он, чем ты живёшь?

Мысль изречённая есть ложь.

Взрывая, возмутишь ключи, — Питайся ими — и молчи.

Лишь жить в себе самом умей — Есть целый мир в душе твоей Таинственно-волшебных дум;

Их оглушит наружный шум, Дневные разгонят лучи, —

Внимай их пенью — и молчи!..

1. Розкрийте тему вірша. У чому полягає особливість її втілення?

2. Поміркуйте, яку проблему вирішує автор у своєму вірші.

3. Поясніть, яке значення має в поезії звертання до природи.

4. Визначте, яка строфа є ключовою у структурі вірша.

5. Проаналізуйте, яка роль у вірші риторичних запитань та окликів, реф- рену «мовчи».

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

77 Поезія «чистого мистецтва» в Росії

У поезії «Весняна гроза» грозу як природне явище зображено в усій реальності за допомо- гою зорових і слухових образів. Поет викорис- товує прийом алітерації, за допомогою звуків ніби відтворюючи гуркіт грому. Вірш Тютчева приваблює некерованістю стихії, коли все охоп- лене спалахами блискавок, перебуває в стані боротьби, у русі. Та незважаючи на те, що тут зображено страшну природну стихію, загальний

настрій веселий. Адже це весна, вона завжди пов’язана з радістю, надіями.

Незважаючи на детальний опис грози, головним у вірші є той настрій, який викликає вона в серці ліричного героя.

Прочитайте переклад вірша Федора Тютчева. Якщо маєте змогу, озна- йомтеся з оригіналом поезії. Поясніть, чи вдалося перекладачеві відтворити настрій оригіналу.

Весняна гроза Люблю я час грози весною,

Коли травневий перший грім, Немовби тішачися грою, Гуркоче в небі голубім.

Гримить відлуння голосисто!

От дощик бризнув, пил летить.

Краплин прозорчасте намисто На сонці золотом горить.

Біжать потоки вод прозорих, Пташиний не змовкає гам, І в лісі гам, і шум у горах, — Усе підспівує громам.

Ти скажеш: пустотлива Геба, Кормивши Зевсові орла, Громокипучий кубок з неба На землю з сміхом розлила.

Переклад Максима Рильського Весенняя гроза

Люблю грозу в начале мая, Когда весенний, первый гром, Как бы резвяся и играя, Грохочет в небе голубом.

Гремят раскаты молодые!

Вот дождик брызнул, пыль летит…

Повисли перлы дождевые, И солнце нити золотит…

С горы бежит поток проворный, В лесу не молкнет птичий гам, И гам лесной, и шум нагорный — Всё вторит весело громам…

Ты скажешь: ветреная Геба, Кормя Зевесова орла,

Громокипящий кубок с неба, Смеясь, на землю пролила!

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Як відомо, Геба в грецькій міфології  — богиня моло- дості, донька Зевса і Гери, яка стала дружиною Гера- кла, коли тому було пода- ровано безсмертя. Образ Геби постає у завершаль- ному акорді вірша, що стверджує перемогу весни.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

1. Розкрийте, за допомогою якого художнього прийому створюється образ грози. Які художні прийоми використовує автор?

2. Поясніть, чим приваблює ліричного героя грізне явище природи.

3. Визначте загальний настрій поезії.

4. Прослідкуйте, які етапи грози змальовує автор.

5. Поміркуйте, з якою метою у фіналі вірша з’являється образ Геби.

6. Проаналізуйте, що у вірші є головним: образ грози чи образ-почуття.

Діалог мистецтв

На слова Тютчева написали чарівні романси багато композиторів, се- ред яких Петро Чайковський, Михайло Глінка, Сергій Рахманінов, Рейн- гольд Глієр. Їх виконували й виконують найзнаменитіші співаки світу.

Автор музики найзнаменитішого та найпопулярнішого романсу на вірш поета «Я вас зустрів», на жаль, невідомий.

Об’єднайтеся у групи й підготуйте повідомлення з презентацією та прослуховунням творів на тему «Романси на слова Федора Тютчева».