Шарль Бодлер (1821–1867)

Шарль П’єр Бодлер народився 9 квітня 1821 ро- ку в Парижі. Його батько, Франсуа Бодлер, по- ходив із селян, але в епоху Наполеона став се- натором.

Франсуа Бодлер був художником і з ран- нього дитинства прищеплював синові любов до мистецтва. Та коли хлопчикові було шість років, тато помер. У душі Шарля назавжди залишило- ся тепле почуття до батька, що майже межувало з поклонінням. Матір Бодлера знову вийшла за- між. Шарль безмежно любив матір, однак її нове заміжжя сприйняв як зраду.

Дитинство й юність Шарля Бодлера минули в самотності. Коли йому виповнилося 11 років, родина перебралася до Ліона. Шарля віддали в інтернат при ліонському Королівському коледжі.

Після повернення сім’ї до Парижа в 1836 ро - ці Бодлер продовжив освіту в Ліцеї Людовика Великого; він знову жив у пансіоні, суворий режим якого вітчим вважав необхідним для ви- ховання непокірного пасинка. У 1837 році Бод- лер написав свій перший вірш «Несумісність»

(«Incompatibilite»). У 1839-му його виключили з Ліцею, але того ж самого року він склав іспити на бакалавра.

Шарль Бодлер нарешті відчув себе вільним. Якийсь час він слухав лекції з права в Сорбонні, та вони його не дуже зацікавили. Бодлер відмовився продовжувати навчання і вирішив стати поетом. Юнак заприятелював із молодими літераторами.

Бодлер не уникав сумнівних знайомств, сам обрав богемний спосіб життя. Налякана поведінкою Шарля, родина вирішила відіслати його в далеку морську мандрівку до Індії. Шарль, який сприйняв подорож

біограф

літературний критик

перекладач поет

один із найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.

прозаїк

ШАРЛЬ БОДЛЕР

Шарль Бодлер

Сучасники розповідали, що Бальзак і Бодлер випадково наскочили один на одного під час прогулянки, і це ко- мічне зіткнення, що викли- кало в обох сміх, послужило приводом до знайомства.

Півгодини по тому вони вже прогулювалися набережною Сени й розмовляли про все, що спадало на думку.

як покарання, витримав п’ять місяців на борту корабля і відмовився пливти далі. У вересні він перервав плавання і якийсь час жив на острові Маврикій в Індійському океані, а потім повер- нувся до Франції.

У лютому 1843 року Бодлер знову опинився в Парижі. По досягненню повноліття він отри- мав батьківський спадок і почав витрачати гроші швидко та безоглядно — на розваги, гулянки, на імідж денді.

З 1843 року Бодлер почав працювати в лі- тературних журналах, передусім як автор огля- дів і рецензій про культурне життя Парижа.

Він познайомився з видатними письменниками Франції: крім Оноре де Бальзака, з Жераром де Нервалем, Теофілем Готьє, Віктором Гюґо та ін- шими. У цей час він написав також кілька віршів, які вніс пізніше до складу своєї збірки.

Хоча елегантна зовнішність і манери Шарля Бодлера справляли враження на жінок, та він не намагався завести серйозні стосунки. 1844 ро- ку він познайомився з 24-річною Жанною Дю- валь, статисткою одного з маленьких паризьких театрів, мулаткою з карими очима й розкішним кучерявим волоссям. Його привабили екзотична зовнішність Жанни та зневага, з якою вона ста- вилася до чоловіків. Зв’язок Бодлера з Жанною Дюваль, яка не відзначалася ні особливою кра- сою, ні розумом, ні талантом, тривав 20 років.

Саме з цією жінкою пов’язана велика кількість віршів у збірці «Квіти зла».

Богемний спосіб життя, стосунки з Жанною і пристрасть до колекціонування живопису втяг- нули Бодлера у величезні витрати. За два ро- ки він витратив майже половину успадкованих грошей. На вимогу рідних його було визнано людиною неблагонадійною, яка потребує опіки й нагляду. Бодлер гостро переживав таке при- ниження, навіть здійснив спробу самогубства.

У 1845 році відбувся літературний дебют Шарля Бодлера: у журналі «Художник» було опубліковано сонет «Дамі креолці», написаний ще в період його перебування на Маврикії. Та- кож він заявив про себе як про тонкого знавця Ліцей Людовика Великого

Подорож відобразилася в тематиці багатьох віршів поета. Покоління читачів слідом за ним вдихають екзотичні аромати, що спо- внюють його вірші, й милу- ються не менш екзотичними острів’янками.

Денді (англ. dandy)  — со- ціально-культурний тип XIX  ст.: чоловік, який під- креслено стежить за есте- тикою зовнішнього вигляду й поведінки, вишуканістю мовлення. Дендизм  — це своєрідна спроба людини перетворити своє життя на твір мистецтва.

Едуард Мане. Портрет Жанни Дюваль. 1862  р.

Шарль Бодлер. «Квіти зла» 169

живопису, написавши есе про художній салон 1845 року. Відтоді Бодлер став одним з голо- вних літературних і художніх критиків свого часу.

Бодлер вступив у «Товариство літераторів».

А наступного року опублікував у «Бюлетені», який видавало «Товариство», свою першу поему в прозі «Фанфарло». Крім письменників, до ко- ла знайомих і друзів Бодлера тепер входять ви- датні художники Делакруа, Курбе, Дом’є, Мане, відомий фотограф Надар і майбутній видавець його поетичних збірників Пуле-Малассі.

Любовний цикл до Аполлонії Сабатьє вва- жають найбільш піднесеним гімном коханню у французькій поезії XIX століття.

Під час Лютневої революції 1848 року Шарль Бодлер боровся на барикадах проти ко- ролівських військ. У дні державного перевороту Наполеона ІІІ (грудень 1851 р.) брав участь у вуличних боях.

Героїчний час революції минув, і Бодлер по- бачив у буржуазності гірший із можливих шля- хів розвитку людства. Погляди митця на світ змінилися: якщо раніше він вважав, що добро і зло збалансовані в ньому, то тепер зло видалося йому всесильним. Інакшою бачив він і людину, у якій живуть два прагнення: одне спрямоване до Бога (духовність, внутрішнє самовдоскона- лення), друге — до сатани (тваринні інстинкти, насолода від власного падіння). Ось звідки роз- лад із дійсністю, протест, сарказм у його творах.

25 червня 1857 року видавець Пуле-Малас- сі випустив поетичну збірку Шарля Бодлера

«Квіти зла» («Fleursdu Mal»), яка викликала гучний скандал. За рішенням влади тираж бу- ло арештовано. 21 серпня 1857 року «за обра- зу суспільної моралі» Бодлера було засуджено трибуналом департаменту Сена до штрафу й до заборони шести найбільш «аморальних» поезій.

Це позначилося не тільки на матеріальному ста- новищі поета, на той час і без того скрутному, а й на художній цілісності книги.

Після суду поет продовжив роботу над кни- гою, додав нові поезії й розділи. 1861 року ви- йшло друге видання «Квітів зла», останнє за

Еміль Дерой. Шарль Бодлер.

1844  р.

Апполонія Сабатьє і Бодлер (читає). Фрагмент картини Густава Курбе «Майстерня художника». 1848  р.

Є у збірці «Квіти зла» цикл віршів, присвячений красуні Аполлонії Сабатьє, хазяйці найвідомішого в Парижі лі- тературного салону. Бодлер надсилав їх в анонімних листах, не наважуючись освідчитися завжди оточеній залицяльниками Аполлонії. І тільки коли вийшла друком збірка, вона впізнала звер- нені до неї вірші.

життя поета, до складу якого було включено тридцять п’ять нових віршів. Спроба здійснити третє видання «Квітів зла» наштовхнулася на відмову головних видавничих будинків Парижа.

Після 1862 року на повний голос «заговори- ла» давня хвороба — Бодлера мучив головний біль, жар, безсоння, але він не здавався.

У Бодлера стався серцевий напад, і 31 серпня 1867 року поет помер у Парижі на руках матері.

Поховали Шарля Бодлера на цвинтарі Мон- парнас у Парижі. В останню путь його прово- джала лише невелика група друзів (Поль Вер- лен, Теодор де Банвіль та ін.).

У 1868 році видавничий дім Леві, який при- дбав у Пуле-Малассі права на публікацію тво- рів Бодлера, випустив третє видання «Квітів зла», доповнене останніми віршами Бодлера, та збірник статей про мистецтво «Естетичні ціка- винки». 1869 року вийшла збірка літературних есе «Романтичне мистецтво» та збірка поезій у прозі «Паризький сплін». Пізніше було видано виконані Бодлером переклади творів Едгара По.

Творчість Шарля Бодлера — складне явище, вона належить до епохи пізнього романтизму та раннього модернізму. Його поезія справила істотний вплив на символістів Поля Верлена, Артюра Рембо, Стефана Малларме, модерніста Марселя Пруста та ін. Своїм учителем його на- зивали Поль Елюар і Райнер Марія Рільке.

Україна і світ

Про Шарля Бодлера писали Iван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник.

Українською мовою твори Шарля Бодлера переклали Павло Грабовський, Михайло Драй- Хмара, Микола Зеров, Євген Маланюк, Дмитро Павличко, Іван Драч та багато інших.

Українські видання Шарля Бодлера:

Щурат В. Поезія XIX століття, Львів, 1903;

«Зоря». [перекл. Павла Грабовського].

Шарль Бодлер, Поезії, переклад Дмитра Павличка та Михайла Москаленка, вид. «Дні- про», 1989 р.

Шарль Бодлер. Паризький сплін. Вальтер Беньямін. Есе. — Київ: Комубук, 2017 р.

Шарль Бодлер. 1855  р.

У 1850-ті роки Бодлер від- крив для себе Едгара По, талант якого вважав спо- рідненим за духом. Він перекладав вірші та прозу американського митця, на- писав два літературно-біо- графічні нариси.

Збірку поезій Шарля Бодле- ра «Квіти зла» було реабілі- товано у Франції тільки 31 травня 1949 року: палата Касаційного суду скасувала вирок трибуналу департа- менту Сена від 21 серпня 1857 року.

Останнє фото Бодлера. 1866 р.

Шарль Бодлер. «Квіти зла» 171

НОВАТОРСТВО ШАРЛЯ БОДЛЕРА