В НЬОМУ
І. Прочитайте речення, визначте граматичні основи. Чим особлива будова складнопідрядних речень?
1. Хто в дорозі буває, той розуму набуває. 2. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 3. Не все те зробиться, що на душ і зродиться.
4. Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне. 5. Ніхто не знає, що його в житті чекає. 6. Де сила не бере, там треба розумом підсобити (Нар. творчість).
II. Уважно розгляньте таблицю «Види складнопідрядних речень», уміщену на другому форзаці підручника. Підготуйте повідомлення про види складно
підрядних речень.
Складнопідрядним (рос. сложноподчинённым) називається таке складне речення, у якому нерівноправні за змістом і грама
тично частини з ’єднуються підрядним сполучником або сполуч
ним словом. Наприклад: І не збагну ніколи, я к вмістилось моє життя в маленькім слові «хліб» (Д. П авличко).
Складнопідрядне речення складається з головної і підрядної частин. Від головного речення зазвичай можна поставити запи
тання до підрядного речення, яке пояснює один із членів головно
го речення або стосується головного речення загалом. Наприклад:
Бліде небо мигтить зірками до блакит і ( я к о ї ? ) , що оповила степову далечінь (М . Коцюбинський). Головне речення: Бліде небо мигтить зірками до блакит і. Від слова блакит і ставимо запитання до підрядного речення — я к о ї? Підрядне речення — що оповила степову далечінь — пояснює, характеризує слово блакить. Підрядне речення приєднується до головного за допо
могою сполучного слова що.
Підрядна частина може стояти не тільки після головної части
ни, а й перед нею або в середині її. Наприклад: 1. Людина відчуває свою слабкість тоді, коли Ті покидають надії (Б. Х арчук) — під
рядне речення стоїть після головного. 2. К оли звук завмирав, глохнув, тоді тиша, здавалось, нашорошувала свої чут ливі вуха (Є. Гуцало) — підрядне речення стоїть перед головним. 3. Тоді, коли повітря загоготало громом, усі в залі пот ягнулися до вікон (О. Гончар) — підрядне речення стоїть у середині головного.
Для схематичного позначення головної частини складно
підрядного речення використовують квадратні дуж ки, а для під
рядної — круглі. Якщо підрядне речення залежить від конкрет
ного слова в головному реченні, це слово треба записати у квад
ратних дужках. Сполучники і сполучні слова записують у круг
лих дуж ках. Від головного речення до підрядного ставиться питання. Наприклад: 1. Бачив я і в чужій стороні чорнобривці із рідного краю, що насіяла ти навесні (М .Сингаївський).
|--- ЯКІ? ---у [...чорнобривці], (що...).
2. Там, де ми йш ли, сполохане птаство піднімалося з трав
Г д е? у
(Остап Виш ня), [там, (де...),...].
І. Попрацюйте в парах. Прочитайте текст, випишіть складнопідрядні речення, підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми складно
підрядних речень. Виконайте взаємоперевірку робіт.
ПОКРОВА
Покрову, яку святкують 14 жовтня, особливо шанували в народі. Зображення Божої Матері й досі збереглося в Софії Київській. Яка погода на Покрову, така й буде зима. Так кажуть у народі. Є й ще одне цікаве прислів’я: Покрова накриває траву листям, землю — снігом, а дівчат — шлюбним вінцем. Саме після цього свята відбувалося найбільше весіль.
14 жовтня прийнято вважати днем українського воїнства. У далекі часи на Україну нападали зусібіч — турки, тата
ри, поляки, румуни. Всі вони прагнули розшматувати наші землі, а людей пере
творити на рабів. Щоб захистити рідний край, на острові Хортиця зорганізувала
ся Запорізька Січ. Сюди з усіх усюд при
бували молоді звитяжці, щоб боронити рідну землю. Боролися вони з ненависними ворогами, поки росій
ська цариця Катерина II не зруйнувала козацьку вольницю.
Коли Катерина II, знищивши Січ, наказала козакам перейти на службу до російської армії, більшість відмовилася це зробити. Щоб не потрапити в кайдани жорстокої всевладниці, вирішили переселитися в пониззя Дунаю й започаткувати там знамениту Задунайську Січ.
Востаннє зібравшись біля Січової церкви, охрещеної на честь Покрови, звитяжці цілу ніч просили благословення своєї покрови
тельки, а вдосвіта з іконою Божої Матері вирушили за Дунай.
Образ Божої Матері в Софії Київській
52
З того часу по всій Україні почали будувати церкви на честь Покрови. Дівчата й жінки вишивали її образ на рушниках і ткали на килимах. Художники малювали ікони і розписували церкви, де обов’язково мав бути образ Матері Божої. Таке зображення й досі збереглося в Софії Київській (За В. Скуратівським).
II. Складіть план прочитаного. Підготуйте докладний усний переказ тексту.
Попрацюйте самостійно. Спишіть речення, розкриваючи дужки.
Підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми складнопідрядних речень.
1. Мій час пливе так тихо (тихо), як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка). 2. Себе ми зрозуміли в (решті)решт, коли відчули силу і відвагу (Л. Горлач). 3. Не народилася і не народить
ся та сила, щоб наш народ (на)вколішки поставила (М . Стельмах).
4. Щоб шуміло врожаями поле, стали ми пліч(о)пліч (на)завжди (В. Симоненко). 5. Злітає ластівка (у)гору, над осокорами летить, де чашу вечора прозору (по)вінця налива блакить (Л. Дмит ерко).
6. Давним (давно) в Чигирині від старенької бабусі я почув диво
вижну легенду про те, як пісня врятувала козака від смерті (С. Носань).
Сполучники підрядності і сполучні слова — найважливіші засоби зв’язку підрядної частини з головною в складнопідрядно
му реченні.
Підрядні сполучники не є членами речення, вони тільки з ’єднують підрядне речення з головним. Наприклад: І все росте в душі моїй надія, що доля усміхнеться ще мені (М . Зеров).
Сполучні слова — це повнозначні слова. Вони не тільки зв’язують частини складнопідрядного речення, а й виступають членами підрядної частини. Наприклад: Той ліс, що я дитиною садив, гуде й шумить на кам ’янім узгір’ї (Д. П авличко). У цьому складнопідрядному реченні підрядна частина що я дитиною садив приєднується займенником що (його можна замінити словом ліс із головної частини) і виступає додатком: садив (щ о?) що (ліс).
Роль сполучних слів найчастіше виконують відносні займен
ники хт о, що, яки й , чий, котрий і прислівники де, куди, звідки.
Часто в головній частині складнопідрядного речення вжива
ються вказівні слова — займенники той, т акий і прислівники там, туди, тоді та інші. Вказівні слова виступають членами речення.
Наприклад: 1. Ж ит имут ь вічно у наш их серцях ті, що упали в боях (В. Сосюра). Вказівне слово ті — підмет. 2. Добре жить т о м у , чия душа і дума добро навчилася любить (Т. Шевченко).
Вказівне слово тому виступає додатком. 3. Сонце пекло т ак, що й уночі степ пашів (Ю . Яновський). Вказівне слово т ак виступає обставиною.
Попрацюйте в парах. Прочитайте складнопідрядні речення, визначте головну і підрядну частини. З ’ясуйте, як вони пов’язані між собою. У яких реченнях є вказівні слова? Якими членами вони виступають?
1. Ніколи не хвались, поки гаразд не зробиш діла (Л . Глібов).
2. Люди зазвичай хочуть того, що їм подобається. Подобається ж зазвичай те, що вимагає найменшої праці (В. Винниченко). 3. Де грози падають, там райдуги встають (27. Тичина). 4. Якщо забудеш товариша, зоставиш у біді, даремно ти на світ рождався (О. Довженко). 5. Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М . Рильський). 6. Як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота батька й матері (В. Сухомлинський).
Як головна, так і підрядна частини речення інтонаційно не завершені. Закінчена інтонація охоплює складнопідрядне речен
ня загалом. Підрядне речення у вимові відмежовується від голов- ного паузою. Наприклад: 1. Якщ о всі легенди зібрати морські,/
Ха X*
то був би літ опис на вічні віки (М . Нагнибіда). 2. А т ут ,/д е ми зуп и н и ли ся , /вода т екла повільнішеха (Ю . М уш кет ик).
Головна і підрядна частини складнопідрядного речення відо
кремлюються комами. Наприклад: У засніженому кустратому гнізді, де літ увала лелеча родина, стоїть тепер самотній леле
ка і дивиться на схід (М . Стельмах).
Попрацюйте в парах. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви та ставлячи розділові знаки. Виконайте взаємоперевірку робіт.
1. Небо яке засіяли зорі чудово забл..щало (І . Нечуй-Левицький).
2. Хто людям добра бажає той і собі має (Нар. творчість). 3. Мовчки бр..ли по тих самих травах які тільки що надійно приховували десь у собі оту яскраву жар-птицю (О. Гончар). 4. Я у такому віці що якраз було б чудово зупинити час (Д. П авличко). 5. Не несу я нікому біду бо й від вас її не ч..каю (М. Сингаївський). 6. Де б у світі я не мандрував завжди прохолодою сріблиться в пахощах калин і трав дзвонкова одстояна кр..ниця (Д. Луценко).
54
І. Спишіть уривок із поезії Василя Симоненка, вставляючи пропущені букви. Знайдіть складнопідрядні речення.
Пов..ла житами стежка неширока В поле, де тополя мріє одинока.
А над нею плинуть хмари, ніби думи, Повні весняного трепетного суму.
А до неї гнуться, лащаться ласкаво Н іж ні, нетолочені, росянисті трави.
І стоїть тополя, повна сонця й болю, Вітами-пр..вітами кланяється полю.
Розкажи, тополе, не ховай од всіх, Чому слабне вітер в куч..рях твоїх.
Розкажіть ви, роси, ніби перли, чисті, Чому вас роняють трави урочисті.
В. Симоненко
II. Розгляньте картину Клода Моне «Тополя в сонячному світлі». Підготуйте її художній опис, увівши до нього складнопідрядні речення.
Перекладіть текст українською мовою і запишіть. У складнопідряд
них реченнях підкресліть граматичні основи.
ПЕРВОЕ ПРАВИЛО ВЕЖЛИВОГО ЧЕЛОВЕКА
Куда бы ни пришёл вежливый человек, он всегда поздоровается.
А самое главное — он поздоровается первым. Только старшие могут ждать, когда с ними поздороваются младшие.
Если вы издали заметили знакомого, не кричите через улицу или из окна. Можно поднять руку и помахать, или снять шапку, или поклониться — в зависимости от того, кого мы приветствуем.
Не ответить на приветствие — верх невоспитанности (За О. Дороховым).
вёжливый — ввічливий верх — тут: край
К
орисна порадаЯкщо ви хочете дізнатися більше про правила етикету, радимо прочитати книжку Віталія Шеломенцева «Етикет і сучасна культура спілкування».
&