Не мовкли в садах солов’ї то кликала нас Україна в зелені прос

тори свої (Л . Первомайський). 5. Нижче було видно зелену смуж..ч- ку то зеленіли пологі луки попід чорним лісом вкриті лозами (І. Нечуй-Левицький). 6. Вітер дужчає на човні зб..рають вітрила (М. Коцюбинський).

^ Попрацюйте самостійно. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

1. [ ] — [наслідок]. 2. [ ] — [порівняння]. 3. [час] — [ ]. 4. [ ]: [при­

чина]. 5. [ ] — [наслідок]. 6. [умова] — [ ].

З поданих парами простих речень складіть і запишіть складні речення різних типів. Усно поясніть уживання розділових знаків. Здійсніть взаємо­

перевірку робіт.

З р а з о к . Н адійде весна-красуня. У садах завирує біла зам ет іль ц віт ін ­ ня. — Н адійде весна-красуня, і в садах завирує біла зам ет іль ц в іт ін н я (складносурядне). К о ли надійде весна-красуня, в садах завирує біла зам е­

т іль ц в іт ін н я (складнопідрядне). Н адійде весна-красуня — у садах за ви ­ р у є біла зам ет іль ц в іт ін н я (безсполучникове).

1. Сталося диво із див. У вересні зацвів у Києві каштан. 2. Хмари засновували все небо, низько нависали над землею. Дощу не було.

3. У листопаді небо заплаче. Слідом за дощем зима прийде. І.

І. Спишіть текст, ставлячи потрібні розділові знаки. Підкресліть грама­

тичні основи у безсполучникових складних реченнях.

СНІГОВІ ТРОЯНДИ

Учора тут був шлях сьогодні без кінця-краю піниться снігове море. Відчуваю грайливий вітер злегка штовхає мене в плече мимо­

волі роблю перший крок і вже не зупиняюсь. Вітер пустуючи сипо­

нув сніговим пилом в обличчя заклубочився над вибалком і десь біля лісу заплутався в тернах.

Бреду навмання і раптом бачу на кущах спалахнули червоні троянди.

Налетів вихор сніг закривавився зірваними пелюстками. Я хочу їх зібрати але ще сильніший порив вітру кепкуючи підхоплює пелюстки. Де ж вони? Ось переді мною зовсім інша картина пере­

творивши колючий кущ маслини на розкішний букет сидять черво­

ногруді снігурі. Виходить то вони ввели мене в оману. Недарма в народі кажуть прилетіли снігурі почалася справжня зима (За К. Наріжним).

120

Д. Кустановський. Снігурі

II. Розгляньте репродукцію картини Дмитра Кустановського «Снігурі».

Складіть за нею продовження тексту, використовуючи безсполучникові складні речення.

і ) Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Масленица — самый весёлый праздник: божество зимы Морана уступает своё владычество Ладе — символу весны. Встреча весны продолжалась целую неделю. Рано утром в понедельник ребятишки строили снежные горки, поливали их водой, затем подключались и взрослые: они с песнями и плясками провозили мимо окон чудо-дере- во, разряженное колокольчиками и цветными лоскутками. Затем возили Масленицу — весельчака, переодетого в женщину.

Заканчивалось празднование в «прощёный день», в воскресенье; про­

щались с Масленицей, просили у знакомых прощения за обиды.

Заканчивалась Масленица — начинался великий пост. Вот так пере­

плелись языческие традиции и христианство (3 календаря).

ребятишки — діт лахи уступать — поступатися

владычество — тут: владарювання

лоскут ок — клапт ик весельчак — веселун обида — образа

П

ТИЖДЕНЬ - НЕДІЛЯ

У сучасній українській літературній мові проміжок часу в сім днів нази­

вають тижнем. «У нього сім п’ятницьна тижні», — говорять про внутрішньо неорганізовану людину, яка не дотримує слова, часто змінює власні рішен­

ня, все виконує невчасно. Сьомий день тижня, день відпочинку, називають неділею. «Неділя — день вимушеного безділля», — кажуть у народі.

Ми діти твої, У

!

І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час (він не повинен перебільшувати п’яти хвилин).

ГЕНІАЛЬНА ДОЧКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Вкраїно!

Красо моя, туго моя нерозрадна, де ти?

Обізвися, рідна! Я вчую твій голос.

Пізнаю його в шепоті вітру, в пахощах чебрецю й материнки. Чуєш-бо, нене?

Це я, дочка твоя, Леся, що нареклася ім ’ям твої священним. Пам’ятаєш мене?

Леся Українка У центрі міста, за невисоким парканчиком, стоїть просторий одноповерховий будинок. В одній його половині живуть господарі, іншу — три невеликі кімнати і кухню — займає голова повітового з ’їзду мирових посередників Петро Антонович Косач.

Років десять тому Петро Антонович закінчив юридичний факуль­

тет Київського університету, куди його було переведено з Петербурга за вільнодумство, одружився і зайняв цю посаду. Через кілька років їхня сім ’я збільшилась: спочатку народився Михайлик, потім Леся, яку всі чомусь звуть Лосею, а згодом — Ліля, Оленька...

Дружина, Ольга Петрівна, виявилася старанною господинею, і невдовзі їхня скромна квартира стала відома своїм затишком, гос­

тинністю; частенько бували тут давні друзі — Старицький, Лисенко, брат Ольги Петрівни Михайло Драгоманов. Вони приїздили поодин­

ці, а то й гуртом, часом навіть із сім ’ями, і тоді не було кінця-краю веселощам, розповідям, спогадам.

Будинок родини Косачів. Фрагмент інтер’єру. Новоград-Волинський, Житомирська область

122

Після вечері сім ’я збиралася в батьковому кабінеті. Це була неве­

лика, зі смаком опоряджена кімната — улюблене місце дітей і дорос­

лих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів чима­

лий портрет Шевченка, на якому поета зображено з пишними вуса­

ми, в пальті і чорній смушевій шапці. Далі — фото господарів, рідних і знайомих та самої Ольги Петрівни — у довгому білому платті, з трояндою на грудях.

Посередині кімнати, застеленої вузенькими доріжками та кили­

мами, стояв на тоненьких фігурних ніжках круглий стіл, кілька м’яких крісел, а під білою кахляною грубою — канапа.

Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день їхнього весілля.

Чимало місця займали книжки. В просторій, під горіх оздобленій шафі розміщені найцінніші видання іноземних та українських письменників.

Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства. В Чернігівській гімназії його учите­

лем словесності був Леонід Іванович Глібов, байки якого Косач знав майже всі напам’ять. Він взагалі легко запам’ятовував вірші, часто декламував Пушкіна, а надто «Руслана й Людмилу».

Ольга Петрівна, яка ще в пансіоні почала складати вірші, най­

більше любила Шевченка. Вона й дітей учила грамоти за «Кобзарем», багато знала про Тараса Григоровича й розповідала їм.

Чи не найбільшою родинною подією були літературні вечори.

Леся навчилася грамоти дуже рано, в чотири роки, і теж захопилася літературою. Найпершим самостійно нею прочитаним твором була подарована матір’ю книжка «Про земні сили», з якої дівчинка дізналася про величезні багатства Землі та її походження. Потім —

«Український орнамент», «Кобзар», поезії Міцкевича, казки Андерсена. Казки Ольга Петрівна перекладала для дітей сама, бо українською мовою їх не видавали.

Домашні літературні читання починала Леся якимсь уривочком чи віршем. Ольга Петрівна декламувала свої поезії. Читала вона спокійно, повагом. У дитячій уяві поставали картини звитяг.

Одного разу батько, повернувшись зі служби у доброму настрої, сказав:

— Ну, Лесенько, нарешті знайшов тобі фортепіано. Не нове, прав­

да, але хороше.

Лесиним радощам не було меж. Вона одразу ж почала складати програму свого першого концерту, розшукувала ноти, обіцяла Михайлику навчити його грати. А коли наступного дня інструмент

привезли, не відходила від нього ні на крок: радила, де краще поста­

вити, витирала пил, навіть знайшла і почепила на стіні пучок чорнобривців.

...Удень діти вчилися, розважались, а вечорами, коли сходилась уся родина, Леся сідала за фортепіано. Це були для неї найкращі хвилини. У музиці виливала вона свою дитячу радість, свої думки, веселі й сумні. Про них писала Леся у вірші «До мого фортепіано»:

Мій давній друже! Мушу я з тобою Розстатися надовго... Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки веселі і сумні.

То ж при тобі, мій друже давній, вірний, Пройшло життя дитячеє моє.

Як сяду при тобі я в час вечірній, Багато спогадів тоді встає!

...Десятки літ одділяє сьогоднішнє від тих днів. Багато разів усте­

лялася барвінком і рястом волинська земля... І коли думаєш про все це — радіє серце, радіє з того, що є такий куточок Землі, такий народ, які дали світові Лесю (За М . Олійником).

II. Визначте стиль мовлення тексту. Які типи мовлення поєднано у тексті?

III. Зверніть увагу на інтер’єр помешкання Косачів. Про що, на вашу думку, він свідчить?

IV. Дайте відповіді на запитання.