Глядишь и не знаешь, идёт или не идёт его величавая ширина.
Чудится, будто весь вылит он из стекла. Кажется, будто голубая зеркальная дорога реет и вьётся по зелёному миру.
Чуден Днепр и при тёплой летней ночи, когда всё засыпает: и человек, и зверь, и птица. Звёзды горят и светят над миром и все разом отдаются в Днепре. Чёрный лес, унизанный спящими ворона
ми, и разломанные горы, свесясь, силятся закрыть его хоть длинною тенью своею. Напрасно! (За М . Гоголем).
чуден — чудбвий вблъно — привільно
зашелохнутъ — зашуршати чудится — здається
рёятъ — лйнут и
отдаваться — тут: відбиватися сйловатъся — силкуват ися напрасно — даремно
( $ ► СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
З ПІДРЯДНИМИ УМОВИ, ПРИЧИНИ
Попрацюйте в парах. Запишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними часу, а потім — із підрядними умови. Накресліть схеми речень. Виконайте взаємоперевірку робіт.
1. Коли косять, тоді дощу не просять. 2. Коли б на кропиву не мороз, то вона б усіх людей пожалила. 3. Як слово не допомагає, то й кий не дошкулить. 4. Як їсть, то впріє. Як робить, то мерзне.
5. Коли грають, тоді й танцюй. 6. Доки здоров’я служить, доти чоло
вік не тужить. 7. Як початок є, то й кінець буде. 8. Якщо листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить. 9. Як вересніє, тоді й дощик сіє (Нар. творчість).
Підрядні речення причини (рос. придаточные предложения причины) вказують на причину, що викликає дію головного речення, залежать від усього речення, відповідають на питання чому? через щ оі з якої причини? Підрядні причини приєднуються сполучниками бо, завдяки тому що, у зв ’язку з тим що, оскіль
ки. Наприклад: 1. Н е тішся чужою бідою, бо твоя стоїть за
рпричини?у
тобою (Нар. творчість). [... ], (бо...). 2. Н а морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Довженко).
[...], (тому що'...). У складених сполучниках тому що, через те що, зат им що перша частина може стояти в головному реченні (вона тоді перетворюється на вказівне слово), а друга — у підрядному. Наприклад: Г аля все сміялася, бачте, затим, що усе якось виходило несподівано, негадано... (Марко Вовчок).
Г з якої причини? -у [... затим], (що...).
Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Як пов’язані головна й під
рядна частини? Накресліть схеми речень.
1. Люблю людей землі своєї бо й я землі своєї син (В. Сосюра).
2. А крапля падає на камінь мов грім відлунює в мені наближує зустрічні дні бо вже стомилась виглядати єдина в світі рідна мати (М . Сингаївський). 3. Не писав я до тебе в останні два дні через те що був у дорозі (М. Коцюбинський). 4. Тим трава зелена що близько вода (А. М ет линський). 5. Земля прекрасна тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик). 6. Мабуть тому що село коло річки близько таке все свіже зелене та яре (Марко Вовчок).
Розв’яжіть мовну задачу.
Дев’ятикласники наводили приклади складнопідрядних речень з підрядними причини. Дмитро склав таке речення: «Від того, що ви скажете зараз, залежить майбутнє всієї справиж Ірина навела такий приклад: «Сад сумний від того, що не чут и співу пт аш ок».
Підрядні речення мети (рос. придаточные предложения цели) вказують на те, з якою метою відбувається дія, названа в головній частині. Такі підрядні залежать від усього речення, відповідають на питання д л я ч о г о ? з я к о ю м е т о ю ? і з ’єднуються з головною частиною сполучниками щоб, для того щоб, з тим щоб, аби. Наприклад: 1. М и гаї нові посадили, щоб зем ля була весела
|"3 якою метою? у
(М. Рильський). [ ... ], (щоб ... ). 2. Треба великої праці, аби на землю прийш ло сподіване щ астя (М . Коцюбинський).
|-3 якою метою? ^ [ . . . ] , (аби ... ).
Частина складеного сполучника для того щоб, з тим що може входити до складу головної частини і виступати в ній як вказівне слово. Наприклад: Людина народжується на світ не для того, щоб зникнут и безвісною пилинкою (В. Сухомлинський).
гз якою метою? ^ [... не для того], (щоб...).
Попрацюйте самостійно. Спишіть складнопідрядні речення, вставля
ючи пропущені букви, ставлячи розділові знаки, у такій послідовності:
а) із підрядними умови; б) із підрядними причини; в) із підрядними мети.
1. Якщо добре працюватимеш честь і славу матимеш. 2. Не будь цікавим бо швидко постарі..ш. 3. Як зроб..ш спішно вийде смішно.
4. Для того коваль кліщі держить щоб у руки не п..кло. 5. Не говори неправди бо честь втратиш. 6. Не женися за великим бо й мале згуб..ш . 7. Не зазіхай на чужий кожух щоб і свого не втратити.
8. Якщо не м ож..ш допомогти краще помовчи. 9. На те щука в річці аби карась не дрімав (Нар. творчість). І.
І. Прочитайте текст, визначте, до якого стилю і типу мовлення він нале
жить. Знайдіть складнопідрядні речення, визначте їх види.
БАТЬКОВА ПОРАДА
Розповів якось Степовик мені старовинну мудру притчу, яку почув ще від свого діда...
Коли помирав старий Степовик, заповідав синові хату, шмат землі в полі, доброго коня.
80
Мовив: «Живи, сину, так, щоб ні до кого першим не вітатись і їсти хліб з медом».
Син почав виконувати батьків заповіт. Але невдовзі в молодого хазяїна справи пішли кепсько, бо дорого коштував мед. Щоб його купувати, треба було щось продавати. Господарство занепало, поле забур’янилося. Та й люди відвернулися від хлопця, бо степовики зневажають нероб та пихатих гордіїв. Пішов бідолаха до рідного дядька, щоб спитати поради. Як бути? Чи й далі виконувати химер
ний батьків заповіт?
— Авжеж виконувати. І далі, і завжди, — мовив родич, лукаво посміхаючись. — Тільки ж треба розуміти мудре слово. Ні до кого першим не вітатися — це значить першим, найраніше за всіх, виїз
дити в поле. Коли люди проходитимуть чи проїжджатимуть біля тебе, то першими й казатимуть добридень. Коли добряче напрацю
єшся, сядеш і візьмеш шмат хліба, то він тобі здаватиметься смач
ним, солодким, наче з медом.
— Так, степовики завжди їдять хліб із медом, бо нічого немає у світі смачнішого за хліб (За С. Плачиндою).
II. Збагачуємо уяву. Уявіть, що ви — доросла людина, маєте сім’ю і дити
ну-підлітка. Напишіть про те, якою б ви хотіли бачити власну дитину, зосередивши увагу на рисах характеру та вдачі.
Попрацюйте в парах. Запишіть речення, замінюючи виділені слова підрядними реченнями. Здійсніть взаємоперевірку робіт.
1. Я підійшов до картини «Птаха на калині» з наміром подивитись на неї зблизька. 2. Екскурсовод розповів про роботу народної майстрині Тетяни Пати над цією картиною. 3. Для зображення калинових плодів художниця не корис
тувалася пензлем, а прикладала до папе
ру вказівний палець, умочений у червону фарбу. 4. Народна майстриня домоглася разючої природності, майстерно сполу
чивши ягоди у важкі пишні кетяги.
5. На калиновому кущі сидить зозуля, ласа до дарів ранньої осені. 6. Для пом’якшення форм зображеного Тетяна Пата майже не користується обвідними лініями. 7. Твори художниці завжди вабили глядача тонким відчуттям природи.
Т. П ат а.
Птаха на калині
II. Розгляньте репродукцію картини Тетяни Пати «Птаха на калині», підготуй
те усний опис. Пригадайте, що вам відомо про петриківський розпис.
Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Знайдіть складно
підрядні речення, визначте їх види.
Хороша сосна в пору молодости, когда она ещё не дерево, а дерев
це — ярко-зелёное, пахучее, стройное. Радостно на него смотреть, когда весной оно выгоняет вверх свои нежные, почти белые свечи.
Если тронуть сосну в пору цветения, она окутается золотистым душистым облаком пыльцы. Вскоре появятся на ней ярко-зелёные ласковые шишки, которые впоследствии потеряют семена и упадут на землю. Тогда их можно собирать, потому что ими хорошо разво
дить самовар.
Если сосна растёт на отшибе, то дерево будет распространять мохнатые ветви во все стороны. Ствол такой сосны искривится.
Когда сосны растут в лесу близко друг к дружке, каждое дерево тянется вверх, к солнцу, стараясь перегнать своих соседей. Кажется, что сосны поднимают к белым облакам свои тёмно-зелёные кроны на ровных, как струна, стволах (За В. Солоухшим).
облако — хмарйнка тронуть — торкнути пыльца — пилбк
впослёдствии — потім отшйб — край
ствол — стбвбур