Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку

ПОВАЖАЙТЕ ВЧИТЕЛЯ

Учитель творить Людину. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив тебе як свій ідеал.

Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уж е через годину бачить плоди своєї праці. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб-сіяч через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в полі...

А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого горіння. Буває, минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позна­

чатися те, що ти замислив. Нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя, в жодній справі помилки і невдачі не ведуть до таких наслідків, як в учительській. Учитель зобов’язаний — перед суспільством, перед твоїми батьками — працювати тільки правильно, тільки добре. Кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого

щастя. Так, учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя особистого життя.

Праця педагога — це насамперед напружена праця серця, і лише тому, що це праця серця, це ще й творчість розуму. Пам’ятай, що немає у світі важчої, виснажливішої для серця праці, ніж праця педагога.

У школі не повинно бути жодного педагога, для якого праця вчи­

теля була б тягарем. Без особистості педагога — авторитетної, незламної, непохитної в очах вихованців — ідеал перетворюється в покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Корінь багатьох бід виховання саме й криється в тому, що часто вихованці закликають іти за прапором, якого ніхто не несе. Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеального — ось у чому секрети педагогічного авторитету (Б. Сухомлинський).

III. За самостійно складеним планом підготуйте докладний письмовий переказ тексту.

IV. Доповніть текст розгорнутою розповіддю про свого улюбленого вчителя.

Мовний РОЗБІР

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ

1. Визначити вид речення за метою висловлювання, емоційністю.

2. Вказати, що речення складне безсполучникове.

126

3. Визначити — однорідні чи неоднорідні частини безсполучни­

кового складного речення. Вказати, які смислові відношення між ними виникають.

4. Накреслити схему речення.

5. Схарактеризувати кожну частину безсполучникового складно­

го речення:

а) односкладна чи двоскладна;

б) поширена чи непоширена;

в) повна чи неповна;

г ) ускладнена чи неускладнена.

6. Розібрати за членами речення всі частини безсполучникового складного речення.

Ріка мов пояс; лісу смуга; мов повінь, трави обнялись (Б.-І.Антонич).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Речення розповідне, неокличне, складне, безсполучникове, з однорідними частинами, смисловий зв’язок — одночасність подій.

Перша частина — двоскладна, непоширена, повна, неускладнена.

Друга частина — односкладна (називна), поширена, повна, неускладнена.

Третя частина — двоскладна, поширена, повна, ускладнена порів­

няльним зворотом.

Перша частина складається тільки з граматичної основи ріка (щ о в о н а є?) я к пояс. Ріка — підмет, виражений іменником;

мов пояс — складений іменний присудок.

У другій частині граматична основа складається тільки з підмета смуга, вираженого іменником. Смуга (я к а?) лісу — означення.

У третій частині граматична основа трави (щ о з р о б и л и ? ) обнялись. Трави — підмет, виражений іменником; обнялись — прос­

тий дієслівний присудок. Обнялись (я к?) мов повінь — обставина способу дії, порівняльний зворот.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Ріка мов пояс: лісу смуга; мов_повінь, трави обнялись.

(Речення розповідне, неокл., складне, безспол., з однор. част., смисл, зв’язок — одночасн. подій.

[ ] ; [ ] ; [ ] •

Перша част. — двоскл., непошир., повна, неускл.;

Друга част. — односкл. (називна), пошир., повна, неускл.;

Третя част. — двоскл., пошир., повна, ускл. порівн. зворотом.

Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть повний синтаксич­

ний розбір трьох речень (на вибір).

1. Глянь наймолодше з наших міст в степу старому виростає (М. Рильський). 2. Здається чую лопають каштани жовто-зелену викидають брость (Б. Стус). 3. Сині сливи впадуть на траву вже трава не зелена а синя (Г. Чубач). 4. Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать милуюся (П . Тичина). 5. У лікаря розсудливі слова... Він знає серцю легше сподіватися при щирості людського співчуття (Г. Чубач). 6. А встане день осінній дощ заплаче над хвилями люд­

ської суєти (Є. М аланю к). 7. Що ж признаюся люблю я здавна Київ любов’ю теплою (М. Рильський).

Запишіть подані прислів’я (за потреби скористайтесь довідкою). Усно поясніть уживання розділових знаків. Зробіть повний синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Здійсніть взаємоперевірку робіт.

1. Життя як стерня:... . 2. Язик мій — ворог мій:... . 3. Наука не мука:... . 4. Прийшла Покрова — ... . 5. Хочеш їсти калачі — ... . 6. Біда біду не перебуде:... . 7. Гляне — ... .

Д о в і д к а : молоко кисне; не пройдеш , ніг не сколовши; йде попереду розуму; за плечима не носити; не сиди на печі; сиди, чумаче, вдома; одна мине — десять буде.

і'||[р|| І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть повний синтаксичний розбір двох безсполучникових складних речень (на вибір).

Говорят: люди, проживая вместе, становятся похожими друг на друга. Мои родители были похожи. Это особенно было заметно на цветной фотографии. Кто-нибудь начинал песню — они вместе подхватывали и пели всю песню до последнего куплета. Фотограф просил их улыбнуться — они хохотали так, как от кинокомедии.

Всё в жизни они делали с вдохновением, словно бы иначе и быть не могло.

Я чувствовал себя счастливым человеком: я имел право на поступ­

ки и ошибки.

На душе у меня было спокойно. Я знал главную истину: у меня лучшие в мире родители (3 журналу).

подхватить — підхопити поступок — вчинок II. Складіть невелику усну розповідь «Слово про моїх батьків».

128

К

1. Яке речення називається безсполучниковим складним?

2. На які дві основні групи поділяються безсполучникові складні речення за характером смислових зв’язків між частинами?

3. Які смислові зв’язки властиві безсполучниковим складним реченням із однорідними частинами? Наведіть приклади.

4. Які смислові зв’язки властиві безсполучниковим складним реченням із неоднорідними частинами?

5. Коли в безсполучникових складних реченнях ставиться кома, крапка з комою?

6. Сформулюйте правило «Двокрапка в безсполучниковому складному реченні».

7. Коли в безсполучникових складних реченнях ставиться тире?

8. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки.

1. Утриматись не можу від спокуси до неба зір з надією звести трикутником летять додому гуси немов солдатські стомлені листи (17. Засенко). 2. Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув у вікна а на долівці по стінах розмальовував чудні якісь узори-виводи (П анас М ирний). 3. Відчинила двері вітер як дмухне аж засвистів (М арко Вовчок). 4. Хай зрозуміє тут твоя дитина до дідових і бабиних пісень подібна дуж е мова солов’їна (С. П уиіик). 5. Приливали доріженьку вона все куриться розважали рідну неньку вона все журиться (Нар. творчість). 6. Я чув легенду Прометей добув вогонь для всіх людей (М. Упеник).

9. Розв’яжіть мовну задачу.

У реченні П роїхала машина, знявш и куряву на дорозі, промчав табун коней не зрозуміло, до якої частини речення належить відо­

кремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом. Чи можна показати цей зв’язок за допомогою розділових знаків?

10. Зробіть повний синтаксичний розбір безсполучникових речень.

1. Я буду знову боргувати: в криниці — чистою водою, у неба — сонечком ласкавим, у тебе — ніжною любов’ю, в народу — думкою і словом (Г. Чубач). 2. Шелестіли верби, щебетали ластівки під стрі­

хою — буяло життя, несло нас на своїх вічних легких і буйних хви­

лях (Ю. М уш кет ик). 3. Тим часом надворі вечоріло; спека спадала (І. Нечуй-Левицький).

Л*0§1л, Н Л , ЯІС < А л* М & О Л С ^во€ї^

Л 40§1л, ^ І Л ^ е О ^ ^ Х -^ Л Д с х £ * 7 л ю д к ^ л д КХ1.

('Я л іс о їл ^ *РЛЛЛ.Ь їуЬЧЖ^к,