Прочитайте речення. Аргументуйте вживання двокрапки в безсполучни
ковому складному реченні.
1. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають. 2. У всякого своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа зазирає. 3. Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (З те. Т. Ш евченка). 4. Налагодь струни золоті: бенкет весна справ
ляє. 5. Он глянь: вже лицарі летять народ з неволі визволять.
6. І тільки десь чути: в широкому полі то стихне сопілка, то знов заспіва (3 те. Олександра Олеся).
Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Виконайте взаємо
перевірку робіт.
1. Ранок такий-то тихий та ясний придався вітерець не війне хмара не збіжиться (Марко Вовчок). 2. Я вірю що птиці і люди і квіти усе на землі для добра і краси (Г. Коваль). 3. Нема гірш нікому як тій сиротині ніхто не пригорне при лихій годині (Т . Шевченко).
4. Було колись в одній країні сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка). 5. Пречудові в житті людини зміни постають з ’являються нові слова у мові незвичні в музиці акорди чуть (І7. Тичина). 6. Іду дивлюсь мій край моя земля сміються в сонці золотому (Олександр Олесь).
Розв’яжіть мовну задачу.
Дев’ятикласники наводили приклади безсполучникових склад
них речень, у яких друга частина (або група речень) розкриває зміст першої. Сашко склав таке речення: «У гаю чут и голоси різн и х птахів', ш пака, солов’я, зо зу лі». Олесь навів такий приклад:
«У гаю чут и голоси р ізн и х птахів', передражнює всіх пернат их ш пак, сміється-плаче від щастя соловей, сумовито кує зо зуля».
Хто правильно виконав завдання?
Попрацюйте самостійно. Спишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку прості речення з узагальнювальними словами при однорідних членах, а потім — безсполучникові складні речення.
1. Ах як усього багато неба сонця веселої зелені (М. Коцюбинський).
2. Струмочок із камінчиками грається він підбіжить плюсне на камінчик блисне сміхом і побіжить далі (Остап Виш ня). 3. А в цей час наді мною твориться диво хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі по білих хмарах забриніли вони мов скрипка (М. Стельмах). 4. Всі зійшлися і хлопці і дівчата під крилом голубим тишини (В. Сосюра). 5. Плаче і посміхається крізь сльози осінь періщать дощі осипається листя гнуться горбляться берези (М. Стельмах). 6. Все змінилось в одну мить і злилося докупи і земля й море (І. Нечуй-Левицький).
114
Відновіть прислів’я, опускаючи підрядні сполучники. Перероблені речення запишіть, ставлячи розділові знаки.
З р а з о к . Не кидай іскри в солому, бо сама згорить, ще й село спа
лить. — Не кидай іскри в солому: сама згорить, ще й село спалить.
1. Горобці й коноплянки осудять орла за те, що кепсько літає в кущах і коноплях. 2. Біда як вода, бо несподівано до хати прихо
дить. 3. Не тішся з чужої пригоди, бо сам у ній можеш бути. 4. Так на світі ведеться, що один плаче, другий сміється. 5. Хвалилась калина, що вона з медом солодка. 6. Лихо вовкові, що зачинили його між вівцями.
^ Прочитайте текст, підготуйте його докладний письмовий переказ. Усно поясніть уживання розділових знаків у складнопідрядних та безсполуч
никових складних реченнях.
ДУМА ПРО ХЛІБ
Іще в дитинстві мені батько казав: людина живе не заради хліба, а тільки через те, що є хліб...
Змалку сприймала ці слова буквально: є мама, є тато, є вироще
ний ними хліб. А ставши агрономом, відчула: хліб — це як наро
дження дитини. Адже недарма наші пращури ототожнювали Землю і Ж інку. З давніх часів залишився звичай: із зажинкового снопа пекли перший хліб, останній же — обжинковий, зв’язаний у вигля
ді ляльки, — ставили на видноті. У зрілому хлібі немов бачиться дитя, породжене землею. Воістину незбагненний своєю безперерв
ністю зв’язок зернини, землі і колоска.
Хліб... Скільки і справді красивих легенд і повір’їв пов’язано з ним. На весілля посівають наречених зерном, щоб ніколи не знала сім ’я нестатку в хлібі. При зведенні оселі закладають зерно в кутки, щоб був достаток у домі. Щоб стати вродливою, дівчина нібито повинна зібрати квіт жита й натерти ним обличчя.
Я б сказала інакше: хто хоче стати красивим душею, нехай порід
ниться із хлібом (3 журналу).
Перекладіть текст українською мовою і запишіть.
Из уст в уста, из поколения в поколение передавалась неписанная мудрость народных примет. Идеальные барометры в воде — рыбы.
Заметьте: вьюн, донный обитатель, всплыл на поверхность.
Проверьте и убедитесь: на следующий день наступит дождливое ненастье. Славится как чёткий синоптик и голец: когда лежит на дне, погода ясная, без перемен; когда мечется вверх-вниз, ждите дож дя. Усвойте полезные советы живой природы! Но помните:
наблюдения — нелёгкая наука. Чтобы научиться наблюдать глубоко и всесторонне, необходимо долго упражняться (За Д. Зуевим).
обитатель — мешканець поверхность — поверхня ненастье — негбда
совбт — порада
наблюдение — спостереження упраж няться — оправлят ися
Ми діти твої, У
країно!
^ І. Попрацюйте в парах. Прочитайте разом з однокласником по черзі текст, дотримуючись правил виразного читання. Зазначте час, витра
чений на це (він не повинен перебільшувати чотирьох з половиною хвилин).
ЗНАВЕЦЬ СХОДУ Серед учених XX ст. надзвичайно яскра
вою особистістю є сходознавець і славіст Агатангел Кримський. Людина феноме
нальної пам’яті, глибоких знань і тонкої інтуїції, на запитання: «Якими мовами володієте? » — він зазвичай жартома відпо
відав, що легше перелічити ті, котрими не володіє.
Агатангел Юхимович Кримський стояв біля джерел української сходознавчої школи, практично знищеної у роки сталін
ських репресій. Напружену працю вчено
го, педагога й адміністратора він поєдну
вав із літературною творчістю, був само
бутнім поетом і прозаїком.
Агатангел Кримський народився у Новограді-Волинському у родині переселенців тюркського походження із Криму. Батько був учителем гімназії, викладав історію і географію. Роки навчання Агатангела проходили в Острозі та в Києві, де в 1889 році юнак від
мінно закінчив Колегію Павла Ґалаґана — приватний навчальний заклад із власного бібліотекою, природничо-науковим музеєм.
На відміну від державних гімназій, у колегії викладали й україно
знавчі дисципліни. Рівень викладання тут був надзвичайно високим, з орієнтацією на опанування гуманітарних наук і мов.
У роки навчання в Колегії у Кримського сформувався інтерес до української філології, славістики й мовознавства. Унікально здіб
ний, Агатангел легко засвоїв основні давні й нові мови. В останніх класах Колегії він цілком захопився мовами й культурами східних, насамперед мусульманських, народів. Тому після закінчення гімна-
Агатангел Кримський
116
зії юнак вирушив до Москви, у Лазаревський інститут східних мов, а по його закінченні вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, продовжував спеціалізуватися в галузі історії літератури й культури мусульманських народів. Саме в роки навчання в університеті Агатангел почав писати вірші й невеликі прозові твори українською мовою.
Під час стажування у Сирії та Лівані Кримський подорожує міста
ми Близького Сходу, вивчає стародавні рукописи, осягає тонкощі численних діалектів арабської мови. Його увага зосереджується на дослідженнях у галузі східної літератури та історії мусульманства.
Професор Московського університету, керівник кафедри араб
ської лінгвістики Лазаревського інституту, Кримський публікує праці з давньоруського й українського мовознавства. Його дедалі дужче тягне до Києва, де минули юні роки, було багато друзів і колег — провідних українських учених і громадських діячів, які увійшли до Центральної Ради, очолюваної Михайлом Грушевським.
У квітні 1918 р. Агатангел Кримський переїжджає до Києва, а в листопаді цього ж року стає секретарем Української Академії наук, президентом якої був Володимир Вернадський. Обидва вони стали першими дійсними її членами й академіками.
Кримський читає курс всесвітньої історії в Київському університеті, у співавторстві з видатним російським мовознавцем О. Шахматовим друкує «Нарис історії українського правопису до 1927 року».
Агатангел Юхимович не був репресований у 30-ті роки XX століття, хоча його відсторонили від науково-організаційної роботи і позбавили усіх посад через обвинувачення близьких Кримському членів Української Академії наук у контрреволюційній діяльності у сфабри
кованій справі «Спілки визволення України». Вчений важко перено
сив арешти й загибель своїх друзів, колег та учнів. Трагізм становища вченого поглиблювався тим, що він майже втратив зір.
У 1941 р., після нападу Німеччини на Радянський Союз, Агатангел Юхимович потрапив до списку неблагонадійних, без суду та слідства відправлений у табір до Кустанайської області в Казахстані, де й загинув. Проте величезна спадщина вченого зі світовим ім ’ям, про якого у повоєнні десятиліття згадували дуж е рідко, залишилася для нащадків (За Л. Семакою).
II. Дайте відповіді на запитання, доповнюючи одне одного.
É
l . Яку освіту здобув А. Кримський?2. У яких галузях Агатангел Кримський залишив творчу й науко
ву спадщину?
3. Що зробив Кримський для розвитку українського мовознавства?
4. Яка роль Агатангел а Кримського устворенніУ країнської Академії наук?
5. У чому трагізм долі вченого?