Ветер гудел и качал темноту и небо, так что даже звёзды сыпались с него и падали в руки кому-то далёкому, счастливому

(В. Короленко). 2. Что бы ни случилось — жизнь прекрасна (Л. Толстой). 3. Только правда, как бы она ни была тяжела, легка (А. Блок). 4. Река то и дело круто поворачивала то вправо, то влево, 84

так что зеркало ее упиралось вдали то в заросли ивняка, то в песчаный обрыв (Б. Солоухін). 5. Снег всё становился белее и ярче, так что слепило глаза (К. Паустовсъкий). 6. Жизнь в заснеженных лесах продолжается, пусть и не такая весёлая и радостная, как в весеннюю пору (Б. Біанкї).

то и діло — тут: повсякчас и вн як — верболіз, вербняк

Розвиток МОВЛЕННЯ

НАУКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

1. У яких сферах життя вживається науковий стиль мовлення?

2. Яка мета висловлювання текстів наукового стилю?

3. Які лексичні особливості має науковий стиль?

4. Назвіть граматичні ознаки наукового стилю мовлення.

5. Назвіть основні види висловлювань наукового стилю.

Доповідь — один із видів усного мовлення, в основі якого закладено стислий переказ змісту книжки, статті, результатів вивчення певної проблеми, підсумків наукової роботи. Доповідь, розроблена на основі критичного огляду, вивчення декількох джерел, називається рефератом. І.

І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основ­

ну думку висловлювання. Назвіть ознаки наукового стилю.

Ономастика вивчає власні імена всіх основних розрядів — найме­

нування людей, географічні назви, назви космічних об’єктів, назви народів, міфічних істот, клички тварин, назви різноманітних витво­

рів матеріальної й духовної культури (наприклад, імена персонажів художньої літератури).

Життя людини тісно пов’язане з різними місцями, які познача­

ються за допомогою географічних назв або топонімів.

Народ, помічаючи індивідуальне і незвичне серед масового та звичного, дає назву об’єкту за певною визначальною ознакою.

Ознаками називають усе, що так чи інакше характеризує предмет, допомагає відрізнити його від інш их, подібних.

У давнину, коли вперше виникла потреба у географічних назвах, їх отримали найближчі об’єкти, які потрапили у сферу діяльності людей — річки й озера.

З часом значення річок зменшилося, а роль постійних поселень збільшилася, оскільки вони стали головними орієнтирами в повсяк­

денній діяльності людей.

Серед географічних назв багато таких, які виділяються в даній місцевості своєю винятковістю. Так, наприклад, у степовій частині України який-небудь лісочок чи декілька дерев серед голого степу служать орієнтиром для людини. Тому в степових районах можемо зустріти такі назви сіл: Тополівка, Дубки, Виноградове.

Люди, проживаючи в певних географічних умовах і користую­

чись ними, передають визначальні характерні ознаки природних умов географічним об’єктам. Так виникли назви: Запоріжжя (за порогами Дніпра), Приозерське (біля озера), Зарічне (за річкою Інгульцем), Піщане (на піщаних ґрунтах). Мовознавці зазначають, що назви поселень можуть бути регістраторами і побажаннями.

Якщо вищеназвані топоніми можна назвати регістраторами, то назви сіл Щасливе, Благодатне, Райське не можуть засвідчити, що всі мешканці цих сіл проживають щасливо, по-райськи і в повній благодаті. Тому такі назви створюються як побажальні.

Назви-регістратори і назви-побажання давали і древні греки.

Наприклад, Херсонес (з грецької півострів), декілька грецьких колоній називалися Ольвія (у перекладі щаслива). Перша назва констатує (реєструє) розміщення об’єкта, а друга бажає переселен­

цям щастя і благополуччя у нових, незвичних для них умовах.

Власні назви є передовсім пам’ятками мови. У них відображено історію матеріальної і духовної культури народу, історію його життя. Вивчення походження власних назв — це не тільки розкрит­

тя таємниць мови. Такі дослідження можуть дати нам уявлення про наших далеких предків, їхній побут, ремесла, звичаї, вірування (З довідника).

II. Уважно розгляньте пам’ятку «Як підготувати доповідь». Користуючись матеріалом вправи, опрацювавши розділи книжок І. Вихованця «Таїна слова» та А. Коваль «Знайомі незнайомці», підготуйте наукову доповідь

«Назви поселень моєї місцевості» (про 5 -6 міст або сіл).

Я к п і д г о т у в а т и д о п о в і д ь

1. Обміркуйте тему, визначте основну думку майбутньої доповіді.

2. Опрацюйте літ ерат уру з обраної теми, осмисліть її.

3. Доберіть матеріал, звернувши увагу на факти, які будуть цікаві аудиторії, зробіть певні виписки.

4. Складіть робочий п лан і відповідно до нього систематизуйте дібраний матеріал.

5. Основні положення кількох джерел узагальніть.

6. Опрацюйте текст т ак, щоб його зміст зрозуміли не т ільки читачі, а й слухачі.

86

К

ВИСТУП ПЕРЕД АУДИТОРІЄЮ

Прочитайте текст. Складіть і запишіть пам’ятку «Як виступати перед аудиторією». Обміняйтеся складеними пам’ятками з товаришем, про­

аналізуйте і доповніть роботу одне одного.

Вдало складений текст — гарантія успіху будь-якого виступу.

Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від володіння матеріалом, володіння самим собою, володіння ауди­

торією. Володіння матеріалом означає глибоке осмислення мети і завдання виступу, його композиції, бездоганне знання фактичного матеріалу. Володіти самим собою — це зазвичай означає просто подолати хвилювання.

Усне мовлення завжди має більший, ніж писемне, запас засобів для передачі думок і почуттів: це інтонація, міміка, жести тощо.

Досвідчені оратори перед важливою інформацією роблять паузи, підсилюють голос для привернення уваги, добре відомі для слухачів речі висловлюють у пришвидшеному темпі.

Часто перед ораторами-початківцями постає питання: писати повний текст виступу чи скласти лише тези або план. Це справа індивідуальна.

Один оратор може блискуче виступати, маючи перед собою тільки корот­

кий план, інший почуває себе непевно, коли не має повного тексту виступу. Початківцям усе ж краще мати повний текст виступу з під­

кресленими кольоровим олівцем основними думками. Добре, коли такий виступ набрано на комп’ютері полуторним міжрядковим інтер­

валом: тоді його рядки не губляться, коли промовець час від часу від­

риває очі від тексту. Однак навіть при читанні тексту прагніть не втра­

чати зорового контакту із залом. У такому разі доповідь краще не чита­

ти, а вільно переказувати, час від часу зачитуючи окремі цитати, циф­

рові дані тощо (3 книжки «Учіться висловлюватися»).

К

Про мистецтво спілкування, добір вербальних та невербальних засобів, уміння привернути увагу співрозмовника, підготовку до промови читайте у книжці Іржі Томана «Мистецтво говорити».

Відомий чеський письменник і соціолог на основі власного досвіду та життєвих спостережень дає практичні поради, як краще оволодіти технікою розмови з колегами, друзями, рідними.

Мовний

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ