Коли тополі тонкостан.Л вечірня повінь огорта так непомітно про

ростає народжується доброта (М. Сингаївський). 5. Побризкай..і росою трави стояли тихі принишклі бо ранок був теж тихий і безвіт- рян..ий і обіцяв сонячний жаркий день (Григір Тютюнник).

Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтак­

сичний розбір двох складнопідрядних речень (на вибір).

БУРУНДУК Я обернулся и увидел бурундука. Эта пёстренькая земляная белка проворно бегала по бурелому, влезала на деревья, спускалась вниз и снова пряталась в траве.

Я заметил, что бурундук постоянно возвращается к одному и тому ж е месту и каждый раз что-то уносит с собой. Когда он уходил, его защёчные мешки были туго набиты. Когда же он появился снова, рот его был пуст. Меня это очень заинтересова­

ло. Я подошёл ближе, чтобы понаблюдать за зверьком. На бревне лежали сухие

грибы, корешки и орехи. Так как ни грибов, ни кедровых орехов в лесу ещё не было, то, очевидно, бурундук вытащил их из своей норки. Но зачем? Бурундук делает большие запасы продовольствия, которых ему хватает иногда на два года. Чтобы продукты не испор­

тились, он время от времени выносит их наружу и сушит, а к вечеру уносит обратно в свою норку (За В. Арсенъевим).

пёстрый — строкатий набитый — тут: наповнений

понаблюдать — поспостерігати наружу — назовні

Ми діти твої, У

!

І. Попрацюйте в парах. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витра­

чений на це час (він не повинен перебільшувати п’яти з половиною хвилин).

ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

У листопаді 1991 р. в Україні після десятиліть мовчання відзна­

чалося 125-річчя від дня народження видатного історика і політич­

ного діяча, першого Президента України Михайла Грушевського.

Його ім ’я повернулося українському народові, вітчизняній науці, всьому світові. Сьогодні Михайло Грушевський, велетень україн­

ської історіографії, автор «Історії України-Руси», є гідним символом української культури, науки, державності.

Народився Михайло Сергійович у 1866 р. в місті Холм (тепер — Хелм) на території Польщі. Батько викладав російську словесність у місцевій гімназії. Через 4 роки сім ’я переїхала на Кавказ, куди батька було призначено інспектором, а згодом — директором народ­

них шкіл. Михайло часто приїжджав в Україну, подовгу гостював у свого діда, який був священиком.

Після завершення домашньої початкової освіти Грушевський одразу був зарахований до третього класу гімназії у м. Тифліс (нині — Тбілісі). Навчання давалося легко, особливо приваблювали юнака

Пам’ятник М. Грушевському в Києві 90

українська історія та література. Після закінчення гімназії Михайло Сергійович вступив на історико-філологічний факультет Київського університету.

У студентські роки Грушевський глибоко вивчає історію Середньої Наддніпрянщини доби Давньої Русі, а також середньовічну історію України загалом. По закінченні університету він захистив канди­

датську дисертацію «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV століття».

З 1894 року, очоливши кафедру історії Львівського університету, М. Грушевський читає лекційні курси. Уже перший прочитаний ним курс з історії України, розрахований на сім семестрів, викликав величезний суспільно-науковий резонанс. Історія України в курсі Грушевського була представлена як самостійний, цілісний, окремий предмет. Учений залучав до дослідницької роботи талановиту сту­

дентську молодь. З числа його учнів і помічників тих років склалася західноукраїнська історична «Школа Грушевського», що продовжи­

ла традиції київської школи професора Володимира Антоновича, учителя і наукового наставника Михайла Грушевського.

Разом із учнями й послідовниками Грушевський зібрав величез­

ний, не відомий досі науці, архівно-документальний матеріал щодо різних періодів історії України. Ґрунтуючись на цих даних, Михайло Сергійович узявся до роботи над фундаментальною багатотомною

«Історією України-Руси», хронологічно доведеною ним до 1658 ро­

ку. Ця справа стала найважливішою справою його життя. Перший том «Історії України-Руси» вийшов у Львові 1898 року, а останній виданий у Києві вже по смерті автора, у 1936-му.

Викладацьку, дослідницьку, редакторську й науково-організа­

ційну роботу Грушевський успішно поєднував із політичною діяль­

ністю. У перші дні революції 1905 року Михайло Сергійович повер­

нувся зі Львова до Києва і зайнявся проблемами історії українських земель, що входили до складу Російської імперії. Грушевський вважав за необхідне й можливе створення автономної України за умови перетворення Росії на засновану на демократичних принци­

пах федерацію народів і областей.

У 1917 році Михайло Грушевський обраний головою створеної з представників українських соціалістичних партій і близьких до них громадських організацій Центральної Ради. Вступ на цю почесну й відповідальну посаду привселюдно закріпив лідерство Грушевського в українському демократичному русі. Під його керівництвом у Києві 19 березня 1917 року відбулася грандіозна національна маніфеста­

ція, кульмінаційним моментом якої став полум’яний виступ голови Центральної Ради перед демонстрантами. У статтях 1917 року Михайло Сергійович роз’яснює ідеали, позиції і наміри української національної демократії. За особистої участі Грушевського були

складені й ухвалені всі чотири універсали Центральної Р я д и . У квіт­

ні 1918 року було прийнято Конституцію Української Народної Республіки і земельний закон, а Михайла Грушевського обрано Президентом України.

За складних політичних обставин і подій громадянської війни падіння Центральної Ради і УНР було невідворотним. Влада пере­

ходила від більшовиків до німців, від німців до гетьмана П. Скоропадського, а потім — до Директорії і знову до більшовиків.

У 1919 році Михайло Сергійович із родиною виїхав за кордон до Європи. Перебуваючи в еміграції, Грушевський засновує Український соціологічний інститут, бібліотеку рідкісних книг, уважно стежить за розвитком подій в Україні, займається науковою роботою. Вченого не залишають думки про повернення в Україну.

Наприкінці 1922 року Михайло Грушевський одержав від більшо­

вицьких лідерів України запевнення піти назустріч. Він приймає рішен­

ня повернутися до Києва, вірячи в те, що зможе сприяти розвиткові української національної культури і науки.

Повернувшись із родиною до Києва, вчений енергійно взявся за наукову й організаційну діяльність: очолив кафедру історії україн­

ського народу у Всеукраїнській академії наук, археографічну й історичну комісії. Та основна увага, як і раніше, прикута до роботи над «Історією України-Руси». У 1929 році Грушевського обрано академіком Академії Наук Радянського Союзу.

На вченого постійно була звернена увага НКВС. Грушевський був заарештований під час відрядження до Москви і кілька днів пере­

бував під вартою за підозрою в участі у контрреволюційній органі­

зації. Після звільнення з-під варти вчений був позбавлений усіх посад і змушений жити в Москві під наглядом.

Обставини смерті академіка Михайла Грушевського остаточно не з ’ясовані. Газети повідомляли, що він пішов із життя після тяжкої хвороби. Поховали вченого у Києві на Байковому цвинтарі за дер­

жавний кошт.

Важко оцінити, ким він був більше — ученим чи політичним діячем. Грушевський писав так: «Я сам прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю нормальним...» (За Л. Семакою).

II. По пам’яті за прочитаним підготуйте в парі з однокласником (-цею) невеликі розповіді: