СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ДОПУСТОВИМИ
4. Коли тополі тонкостан.Л вечірня повінь огорта так непомітно про
ростає народжується доброта (М. Сингаївський). 5. Побризкай..і росою трави стояли тихі принишклі бо ранок був теж тихий і безвіт- рян..ий і обіцяв сонячний жаркий день (Григір Тютюнник).
Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть синтак
сичний розбір двох складнопідрядних речень (на вибір).
БУРУНДУК Я обернулся и увидел бурундука. Эта пёстренькая земляная белка проворно бегала по бурелому, влезала на деревья, спускалась вниз и снова пряталась в траве.
Я заметил, что бурундук постоянно возвращается к одному и тому ж е месту и каждый раз что-то уносит с собой. Когда он уходил, его защёчные мешки были туго набиты. Когда же он появился снова, рот его был пуст. Меня это очень заинтересова
ло. Я подошёл ближе, чтобы понаблюдать за зверьком. На бревне лежали сухие
грибы, корешки и орехи. Так как ни грибов, ни кедровых орехов в лесу ещё не было, то, очевидно, бурундук вытащил их из своей норки. Но зачем? Бурундук делает большие запасы продовольствия, которых ему хватает иногда на два года. Чтобы продукты не испор
тились, он время от времени выносит их наружу и сушит, а к вечеру уносит обратно в свою норку (За В. Арсенъевим).
пёстрый — строкатий набитый — тут: наповнений
понаблюдать — поспостерігати наружу — назовні
Ми діти твої, У
країно!
І. Попрацюйте в парах. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витра
чений на це час (він не повинен перебільшувати п’яти з половиною хвилин).
ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
У листопаді 1991 р. в Україні після десятиліть мовчання відзна
чалося 125-річчя від дня народження видатного історика і політич
ного діяча, першого Президента України Михайла Грушевського.
Його ім ’я повернулося українському народові, вітчизняній науці, всьому світові. Сьогодні Михайло Грушевський, велетень україн
ської історіографії, автор «Історії України-Руси», є гідним символом української культури, науки, державності.
Народився Михайло Сергійович у 1866 р. в місті Холм (тепер — Хелм) на території Польщі. Батько викладав російську словесність у місцевій гімназії. Через 4 роки сім ’я переїхала на Кавказ, куди батька було призначено інспектором, а згодом — директором народ
них шкіл. Михайло часто приїжджав в Україну, подовгу гостював у свого діда, який був священиком.
Після завершення домашньої початкової освіти Грушевський одразу був зарахований до третього класу гімназії у м. Тифліс (нині — Тбілісі). Навчання давалося легко, особливо приваблювали юнака
Пам’ятник М. Грушевському в Києві 90
українська історія та література. Після закінчення гімназії Михайло Сергійович вступив на історико-філологічний факультет Київського університету.
У студентські роки Грушевський глибоко вивчає історію Середньої Наддніпрянщини доби Давньої Русі, а також середньовічну історію України загалом. По закінченні університету він захистив канди
датську дисертацію «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV століття».
З 1894 року, очоливши кафедру історії Львівського університету, М. Грушевський читає лекційні курси. Уже перший прочитаний ним курс з історії України, розрахований на сім семестрів, викликав величезний суспільно-науковий резонанс. Історія України в курсі Грушевського була представлена як самостійний, цілісний, окремий предмет. Учений залучав до дослідницької роботи талановиту сту
дентську молодь. З числа його учнів і помічників тих років склалася західноукраїнська історична «Школа Грушевського», що продовжи
ла традиції київської школи професора Володимира Антоновича, учителя і наукового наставника Михайла Грушевського.
Разом із учнями й послідовниками Грушевський зібрав величез
ний, не відомий досі науці, архівно-документальний матеріал щодо різних періодів історії України. Ґрунтуючись на цих даних, Михайло Сергійович узявся до роботи над фундаментальною багатотомною
«Історією України-Руси», хронологічно доведеною ним до 1658 ро
ку. Ця справа стала найважливішою справою його життя. Перший том «Історії України-Руси» вийшов у Львові 1898 року, а останній виданий у Києві вже по смерті автора, у 1936-му.
Викладацьку, дослідницьку, редакторську й науково-організа
ційну роботу Грушевський успішно поєднував із політичною діяль
ністю. У перші дні революції 1905 року Михайло Сергійович повер
нувся зі Львова до Києва і зайнявся проблемами історії українських земель, що входили до складу Російської імперії. Грушевський вважав за необхідне й можливе створення автономної України за умови перетворення Росії на засновану на демократичних принци
пах федерацію народів і областей.
У 1917 році Михайло Грушевський обраний головою створеної з представників українських соціалістичних партій і близьких до них громадських організацій Центральної Ради. Вступ на цю почесну й відповідальну посаду привселюдно закріпив лідерство Грушевського в українському демократичному русі. Під його керівництвом у Києві 19 березня 1917 року відбулася грандіозна національна маніфеста
ція, кульмінаційним моментом якої став полум’яний виступ голови Центральної Ради перед демонстрантами. У статтях 1917 року Михайло Сергійович роз’яснює ідеали, позиції і наміри української національної демократії. За особистої участі Грушевського були
складені й ухвалені всі чотири універсали Центральної Р я д и . У квіт
ні 1918 року було прийнято Конституцію Української Народної Республіки і земельний закон, а Михайла Грушевського обрано Президентом України.
За складних політичних обставин і подій громадянської війни падіння Центральної Ради і УНР було невідворотним. Влада пере
ходила від більшовиків до німців, від німців до гетьмана П. Скоропадського, а потім — до Директорії і знову до більшовиків.
У 1919 році Михайло Сергійович із родиною виїхав за кордон до Європи. Перебуваючи в еміграції, Грушевський засновує Український соціологічний інститут, бібліотеку рідкісних книг, уважно стежить за розвитком подій в Україні, займається науковою роботою. Вченого не залишають думки про повернення в Україну.
Наприкінці 1922 року Михайло Грушевський одержав від більшо
вицьких лідерів України запевнення піти назустріч. Він приймає рішен
ня повернутися до Києва, вірячи в те, що зможе сприяти розвиткові української національної культури і науки.
Повернувшись із родиною до Києва, вчений енергійно взявся за наукову й організаційну діяльність: очолив кафедру історії україн
ського народу у Всеукраїнській академії наук, археографічну й історичну комісії. Та основна увага, як і раніше, прикута до роботи над «Історією України-Руси». У 1929 році Грушевського обрано академіком Академії Наук Радянського Союзу.
На вченого постійно була звернена увага НКВС. Грушевський був заарештований під час відрядження до Москви і кілька днів пере
бував під вартою за підозрою в участі у контрреволюційній органі
зації. Після звільнення з-під варти вчений був позбавлений усіх посад і змушений жити в Москві під наглядом.
Обставини смерті академіка Михайла Грушевського остаточно не з ’ясовані. Газети повідомляли, що він пішов із життя після тяжкої хвороби. Поховали вченого у Києві на Байковому цвинтарі за дер
жавний кошт.
Важко оцінити, ким він був більше — ученим чи політичним діячем. Грушевський писав так: «Я сам прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю нормальним...» (За Л. Семакою).
II. По пам’яті за прочитаним підготуйте в парі з однокласником (-цею) невеликі розповіді: