переводчик — перекладач определить — тут: з ’ясувати восприятие — сприйняття невероятно — тут: незвичайно постигнуть — тут: опанувати следующий — тут: наступний возвььшенный — тут: піднесений обрести — тут: отримати II. Складіть невелику усну розповідь «Музика, близька моєму серцю».
Скористайтеся картиною Густава Клімта «Музика» на с. 180.
П
лекаймо словоЯк правильно перекласти українською мовою слово следующий? Хтось, не задумуючись, відповість: «Звичайно ж, наступний». І це так.
«Ми вийдемо на наступній зупинці», — чуємо розмову друзів у транспор
ті. В офіційно-діловому стилі вживається слово такий: «Необхідно подати такі документи: заяву, автобіографію, довідку з місця навчання».
Дієприкметниковий звороту реченні «Троллейбус, следующий в депо, не делал остановок» українською мовою перекладається як підрядне озна
чальне речення: «Тролейбус, що прямував у депо, не робив зупинок».
запозиченій із книжечки механіка Юрія Кондратюка. Почався скандал, оскільки в Радянському Союзі у глибокій таємниці готу
вали свій проект.
Розпочалися розслідування. Сліди привели в Україну, до Полтави, до старого гімназійного вчителя В. Оголівця. Коли йому пред’явили фото Ю. Кондратюка, він без вагань заявив:
«Це ж наш гімназист — Сашко Шаргей!»
Так і дізналися, що на фото одного механіка претендують два імені, дві біографії, дві люд
ські долі.
Справжній Юрій Кондратюк до космічних теорій ніякого відношення не мав, але, сам того не знаючи, віддав своє ім ’я. Все, що пові
дано науці під іменем Ю. Кондратюка, насправ
ді належало полтавському гімназисту Олександрові Шаргею.
Схему відокремлення від Землі, відвідин Місяця і стикування посадочно-злітного модуля з кораблем Сашко вигадав сімнадцяти
річним, у 1914 році.
Із Полтави до Політехнічного інституту імператора Петра Великого, до Петербурга, він вирушає зі срібною медаллю за гімназичні успіхи та заповітним «космічним» зошитом, у якому таємно записує основи того, що пізніше стане проривом у космонавтиці. У Пітері він поглиб
лює їх: біля космічного апарата розвертаються дзеркала з приймача
ми концентрованого сонячного тепла, вони розжарюються, й вода розкладається на кисень і водень — ось вам і паливо.
Заглиблений в інші світи, Олександр не звертав уваги на злидні, не зламали його роки Першої світової, мобілізація, революція, гро
мадянська війна...
Ховаючись у льоху від нової влади, для якої він був класовим ворогом, бо служив у царській армії, потім — у генерала Корнілова, далі був насильно мобілізований до Денікіна, Олександр Шаргей на основі зошитів робить рукопис, конкретизує свої ідеї.
Мріючи продовжити освіту, шлях до якої за більшовиків для нього був закритий, Олександр вирішує перетнути нелегально кор
дон, щоб продовжити освіту в Німеччині.
Безпаспортного бурлаку затримують і відправляють до Києва, а звідти через хворобу відпускають...
Мачуха, щоб захистити пасинка від терору нової влади, передає Олександрові метрику на ім ’я якогось Георгія (Юрія) Васильовича Кондратюка, народженого в Луцьку 8 вересня 1900 року. Вона вмо
вила Шаргея змінити ім ’я і прізвище, немов «надягти» на себе життя іншої людини. Справжній Кондратюк помер у березні 1921 року.
У жовтні цього ж року Олександр Шаргей зникає з цього світу.
Меморіальна дошка на честь вченого в місті
Полтаві
182
Тепер треба сховатися подалі від тих місць, де знають його справжнє ім ’я. Псевдо-Кондратюк працює у Західному Сибіру механіком елеватора. Проектує і будує без цвяхів найбільший у світі дерев’яний елеватор на 10 тисяч тонн зерна. Чекає вістей про надісланий до Москви космічний рукопис.
Новаторство в елеваторній справі обернеться двома томами кри
мінальної справи і звинуваченням у шкідництві. Присуджені три роки таборів замінять роботою в закритому проектному бюро.
А після блискуче виконаних проектів з вітроенергетики Кондратюка викликають до Москви, пропонують роботу в групі вивчення ракет
ного руху. Але він, побачивши графи анкети, яку треба було запов
нити, відмовляється.
Відкриття Кондратюка стосовно альтернативного джерела енергії мали світове значення. Потужність у 12 000 кіловат — такого не знали ні Німеччина, ні Америка. Подібної вітростанції у світі немає й тепер. Будівництво електростанції почалося. Але після смерті наркома Орджонікідзе, який був зацікавлений у цьому проекті, Кондратюка звинуватили у гігантоманії й авантюризмі й доручили проектувати вітродвигуни для колгоспних ферм.
У червні 1941 року Юрій Кондратюк добровольцем іде на фронт.
Працював телефоністом, пішов у заметіль шукати місце обриву зв’язку і пропав безвісти.
КДБ перевіряв усі версії. Роками. Тим часом творчу спадщину генія було сховано від його народу, а цензура закреслювала згадку про його ім ’я.
І все-таки колись люди ступлять на курну поверхню вічного супутника Землі. А полтавський гімназист так мріяв, що серед них буде він... (За І. М алишевським).
II. Дайте письмові відповіді на запитання. Ви — після прослуховування тексту, а ваш товариш (подруга) — після прочитання вголос. Написані відповіді порівняйте, звіртеся з текстом.
1. Яке справжнє ім ’я Юрія Кондратюка?
2. Які події змусили проводити розслідування, у ході якого з ’ясувалося, що за одним фото криються дві долі?
3. Де навчався майбутній відкривач місячної траси?
4. Які обставини змусили людину жити під чужим іменем?
5. Чим займався Юрій Кондратюк у Західному Сибіру?
6. За що заарештували і в чому звинувачували Юрія Кондратюка?
7. Чому Юрій Кондратюк відмовився працювати у групі вчених, що вивчали рух ракет?
8. У чому унікальність елеватора і вітроелектростанції, спроек
тованих Кондратюком?
9. Що відомо про Юрія Кондратюка після червня 1941 року?
<?
ОПОВІДАННЯ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ
■Й 1.У яких сферах життя вживається художній стиль мовлення?
Т о * 2. Яка мета висловлювання текстів художнього стилю?
3. Які лексичні особливості має художній стиль?
4. Назвіть граматичні ознаки художнього стилю.
5. Назвіть основні види висловлювань художнього стилю.
Пригадайте, які ознаки має оповідання як літературний жанр. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Назвіть елементи сюжету оповідання.
Ніхто не розумів, що ґелґотав довготелесий та сухоребрий кара
тель. Але всі бачили, як з його рота виповзали гадюки. Вони довго сичали у вухах, а потім їхнє сичання перекладав на людську мову переляканий учитель із сусіднього села.
— Він каже, що під вашим хутором вчора застрелено трьох сол
датів. Якби це трапилося тут, вони б забили усіх до одного. А так хочуть повісити лише тих, у кого в сім’ях є партизани. Якщо ви не видасте партизанських родичів, то будете знищені всі.
Двісті дідів, бабів, жінок та дітей стояли під божевільно гарячим сонцем, але їм було холодно. Цівки морозу струменіли з чорних отворів автоматів і кулеметів, націлених у всіх разом і ні в кого зокрема. Над натовпом висіли переджнивна спека і передсмертне мовчання. Потім з есесівського рота знову поповзли гадюки.
— Він каже, що можете мовчати ще десять хвилин, а тоді він звелить стріляти.
Десять хвилин бігали зморшки по чолах, десять хвилин стікало мовчанням сонце, десять хвилин задубілими очима вдивлялися в закручений спориш, ніби хотіли віднайти в ньому який порятунок.
Потім натовп заворушився, і озерце людей вихлюпнуло наперед тисячолітнього Опанаса Крокву. Він забув навіть уклонитися людям, а пішов прямо на вчителя.
— Скажи цьому кнурові, що то мої сини забили ворогів. І ще скажи, хай не сміють мене бити, бо я коростявий. Хай просто вішають.
— Скільки ваших синів у лісі? — переклав учитель запитання есесівця.
— Та всі до одного.
— А хто у вас є вдома?
— Була баба, та вмерла.
— А щоб тобі язик відсох! — висунулася з юрби сива жіноча постать, хіба на яке століття молодша від Опанаса. — Живою мене до могили кладе, та ще й прилюдно. Не втечеш ти від мене, іроде, і на той світ!
ВЕСІЛЛЯ ОПАНАСА КРОКВИ
184
Есесівець реготав довго і смачно, коли вчитель переклав йому цей монолог старої.
— Це ваша баба? — спитав Опанаса.
— Угу. Моя. А чия ж іще?
— Правду казав дід, що ваші сини в партизанах? — допитувалися в старої.
— Правду. Хіба такий збреше? Усі наші соколята в лісі гніздяться, їх повісили на гігантському в’язі біля колишньої церковки.
Здивованими очима дивилися вони на врятованих людей.
Опанас зроду не мав дітей, а баба Орися, що поєдналася з ним вірьовкою, ніколи не була його дружиною.
Кажуть, у юності вони дуж е кохалися і хотіли побратися, але батьки не дозволили. Видали Орисю за багатшого.
Може, це правда, а може, людська фантазія творить нову легенду про велику любов, яка вже на смертному одрі зачала життя (За В. Симоненком).
Прочитайте поезію Сергія Лазо. Складіть елементи сюжету оповідання
«Фронтові листи» за мотивами прочитаного твору.
ФРОНТОВА ПОШТА На фронті пошту смерть таврує, Листи зустрілись, як — хто знає...
Він написав, що все воює, Вона — що любить і чекає.
Слова — освідчення в коханні — Вони відправили (їх право):
Вона — за мить до бомбування, Він — за півдня до переправи...
Слова їх щирі, незів’ялі З ’єднались знов з чиєїсь волі, А два листи котились далі У інший бік війни і долі...
С. Лазо
Напишіть оповідання на самостійно обрану тему, користуючись пам’яткою «Як писати оповідання на самостійно обрану тему».
Я к п и с а т и о п о в і д а н н я н а с а м о с т і й н о о б р а н у т е м у 1. Д л я оповідання оберіть тему, з якою ви найкраще обізнані.
2. Доберіть факти і відомості, як і вас схвилю вали. Будуйт е розпо
відь так, щоб зацікавит и слухачів (читачів).
3. Введіть в оповідання різні види описів (природи, зовнішності люди
ни, предметів), підпорядковуючи їх темі й основній думці твору.
4. Дбайте про те, щоб не порушувати композиції оповідання.
5. Доберіть влучний заголовок.