Перекладіть текст українською мовою і запишіть. У складнопідряд
них реченнях підкресліть граматичні основи.
ПЕРВОЕ ПРАВИЛО ВЕЖЛИВОГО ЧЕЛОВЕКА
Куда бы ни пришёл вежливый человек, он всегда поздоровается.
А самое главное — он поздоровается первым. Только старшие могут ждать, когда с ними поздороваются младшие.
Если вы издали заметили знакомого, не кричите через улицу или из окна. Можно поднять руку и помахать, или снять шапку, или поклониться — в зависимости от того, кого мы приветствуем.
Не ответить на приветствие — верх невоспитанности (За О. Дороховым).
вёжливый — ввічливий верх — тут: край
К
орисна порадаЯкщо ви хочете дізнатися більше про правила етикету, радимо прочитати книжку Віталія Шеломенцева «Етикет і сучасна культура спілкування».
&
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
За значенням і будовою розрізняють три основні види складно
підрядних речень: з підрядними означальними, з ’ясувальними і обставинними. Підрядні обставинні поділяються на кілька підвидів.
Підрядні речення означальні, з ’ясувальні, обставинні способу д ії і ступеня залежать від конкретних слів у головній частині.
Інші підрядні обставинні (місця, часу, порівняльне, причини, мети, умовне, допустове) пояснюють головну частину загалом.
Попрацюйте в парах. Уважно розгляньте таблицю «Види складнопід
рядних речень», уміщену на другому форзаці підручника. У парі з одно
класником підготуйте усне повідомлення про види складнопідрядних речень. Слухаючи одне одного, намагайтеся знайти неточності, допов
нити розповідь товариша.
Підрядні означальні речення (рос. подчинённые определи
тельные предложения) відповідають на питання я к и й ? і зале
жать від конкретного слова в головному реченні, вираженого іменником або іншим словом у значенні іменника. Наприклад:
Ц ей хліб, що світить на моїм столі, поборює мою печаль і втому
|— Я К И Й ? - у
(Д . П авличко). [...хліб, (що...), ...].
Підрядні означальні речення з ’єднуються з головним сполуч
ними словами — займенниками (який, котрий, чий) і прислівни
ками (де, куди, звідки, коли), рідше — підрядними сполучниками що, щоб, наче, неначе, ніби, як.
У головному реченні може вживатися вказівне слово той, т акий, яким підкреслюється пояснюваний іменник. Наприклад:
М икола пригадав той сон, що колись снився йому (І. Нечуй-
[— я к и й ? - ^
Левицький). [...той...], (що...).
Спишіть речення, вставляючи пропущені букви та ставлячи розділові знаки. Накресліть схеми складнопідрядних речень.
1. На дуба-вел..та що ріс віки накинулись вітри шалені з бору (В. Василашко). 2. Із голубого неба долітав повний жалю журавли
ний трубний клич який то гучнів то завм..рав танучи в голубій без
вісті (Григорій Тютюнник). 3. Душа моя дно бездж..рельне й сухе де тільки сіріє каміння важке... (Олександр Олесь). 4. Червнева ніч розкинула свої зоряні шати над таємниче пр..тихлим шляхом що ст..лився до синього виднокругу (Н. Рибак). 5. А я не раб не хитрий служка чия натура як подушка податл..ва й м’яка! (Д. П авличко).
6. Ми знали в..ликє оз..ро де щороку гуси вос..ни СП..НЯЛИСЯ й жили тижнів зо два а то й більше (Остап Виш ня).
Попрацюйте в парах. Один учень запише подані речення, розставляючи розділові знаки; другий перебудує дієприкметникові звороти на підрядні частини складних речень і запише перебудовані речення. Виконайте взаємоперевірку робіт.
З р а з о к .
Один учень: Спогади, н а в ш и ^ к а р п ш ^ перенесли м ене в безтурботне дит инст во.
Д ругий учень: Спогади, я к і н а в ія ла карт ина невідомого худож ника, перенесли м ене в безт урбот не дит инст во.
1. З-під кашкета рудуватими віхтями вибивалося волосся посріб
лене першою сивиною (Ю. ЗбанацькиЇЇ). 2. Сріблястий шлях про
кладений місяцем простягся морем до самого берега (Д. Ткач).
3. Дерева осяяні місячним світлом стояли в цвіту як наречені (О. Довженко). 4. Далекий острів оповитий рожевим туманом немов зрушив з місця і поплив у морі мінливого сяйва (О. Донченко).
5. Між двома шпичастими горами було видно провалля промите дощовою водою (І. Нечуй-Левицький).
Попрацюйте самостійно. З кожної пари простих речень побудуйте і запишіть складнопідрядне речення з підрядним означальним.
1. По дорозі Шарко зігнав кількох горобців. Вони купалися в поросі, як у брудних змилках. 2. Потім пес погнався за ґавою.
Пташка гордовито походжала біля калюжі. 3. Шарко став гасати за метеликами. Вони, наче дражнячись із ним, то опускалися над тра
вою, то злітали високо вгору. 4. Далі дорога пішла лукою. Тут з-під ніг вискакували потривожені коники. 5. Зелені ящірки тікали в шпарки. Ящірок до нестями налякали випадкові перехожі. 6. Гули волохаті джмелі. Вони перелітали з квітки на квітку кошлатих будяків. 7. Василько з Шарком добулися високого пагорбка. Звідси було видно все село і їхнє подвір’я.
У складнопідрядних реченнях з підрядними означальними займенники в підрядній частині повинні правильно співвідноси
тися з іменниками головної частини. Наприклад, у реченні Я боявся навіть підійти до кабінету стоматолога, який був у кінці коридору — не зрозуміло, хто був у кінці коридору — кабінет чи лікар. Речення слід побудувати так: Я боявся навіть підійт и до стоматологічного кабінет у, що був у кінці коридору.
58
Попрацюйте в парах. Відредагуйте і запишіть речення.
1. Хлопець урятував від акули дівчину, з якою згодом одружився.
2. Пригода з білкою, про яку розповів брат, дуж е розсмішила мене.
3. Сонце кидало свої перші промені на степ, що почало підніматися з-за обрію. 4. Ялина причарувала мене своєю зеленою сукнею, яка росла на галявині. 5. Слова пісні, яка проспівана бабусею, глибоко запали в моє серце (3 учнівських творів).
Різновидом підрядних означальних є підрядні займенниково- означальні (рос. местоименно-определительные), які пояснюють член головного речення, виражений не іменником, а займенни
ком той, т акий, все, кожний, вжитим у значенні іменника.
Наприклад: Х т о не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М . Рильський).
Розв’яжіть мовну задачу.
Дев’ятикласники складали складнопідрядні речення з підрядни
ми займенниково-означальними. Ярослав записав у зошиті:
«Щ асливий той, хто вміє цінуват и кожну х ви ли н у свого життя*.
Ірина склала таке речення: «Щ аслива та людина, яка має вірних друзів*. Хто правильно виконав завдання?
Попрацюйте в парах. Спишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку складнопідрядні речення з підрядними означальними, а потім — із під
рядними займенниково-означальними. Виконайте взаємоперевірку робіт.
1. Нема такого злого щоб на добре не вийшло. 2. У кого є злість той своє серце їсть. 3. Кого не б’є слово тому й палиця не допоможе.
4. То такий швець що по великих шляхах дубовою голкою шиє.
5. Щасливий той чоловік що не марно прожив свій вік. 6. Це такий рибалка що і рибку зловить і ніг не намочить. 7. Хто не працює той не помиляється. 8. Тому втома не відома хто не працював (Нар. творчість).
Прочитайте речення. Виділені частини простих речень усно перебудуйте на підрядні займенниково-означальні речення.
З р а з о к . З ви кли м не відст упат и перед т рудн ощ ам и завжди подолає їх. — Той, хт о зв и к не відст упат и перед труднощами, завжди подолає їх.
1. Все говорене цією людиною було надзвичайно просте й пере
конливе. 2. Не відклад ай на завтра сьогоднішньої роботи. 3. Побачене художником уночі у степу стало основою нової картини. 4. Усе пере
жите дівчина виливала в пісні.
І. Прочитайте текст. Назвіть засоби зв’язку (сполучники, сполучні слова) у складнопідрядних реченнях.
УКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЦЕЛІК
Наші назви місяців прозорі. Легко встановити те, яка ознака покладена в основу називання. Січень дістав свою назву від «сікти»
(у цей час найчастіше вирубували ліс). Лютий названо за люті, злі, жорстокі морози, які бувають у цьому місяці. Березень — місяць, коли збирають березовий сік. Квітень — місяць цвітіння. Травень, що відзначається буйними ростами трав, саме за це дістав свою назву. Червень — від червець, з якого виготовляли червону фарбу.
Є й інше пояснення: червень — місяць, коли з ’являються червоні ягоди, фрукти і квіти. Липень — місяць цвітіння медоносної липи, дерева дуж е поширеного й шанованого у слов’янських землях.
Серпень, який наші сусіди білоруси називають жнівцем, — час збору урожаю. Вересень — пора цвітіння вересу, рослини, що, як і липа, є багатим медоносом. Жовтень — місяць жовтого листя.
Листопад не потребує пояснення. У самому слові чути шелест листя, що падає на землю. Раніше він звався і падолист. Грудень — місяць, коли земля змерзається у груддя (За А . Коваль).
II. Подумайте і розкажіть, які народні прикмети ви знаєте. Розгляньте фото
ілюстрації. Складіть розповідь, використовуючи складнопідрядні речення.
Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Накресліть схеми складнопідрядних речень.
1. Благословен мастер, который достиг стремительной высоты.
И трижды благословен тот, кто помог достичь её своим ученикам (Л. Толстой). 2. В туманном небе на головокружительной высоте стояла одинокая луна, вокруг которой переливался жёлтый круг (К. Пауст овський). 3. Речка, вдоль которой мы пошли, то и дело поворачивала то вправо, то влево (Б. Солоухін). 4. Не бывает чудес на земле, кроме тех, что созидаются разумом и волей человека (Л. Леонов). 5. Вот полянка, где между двумя ручьями я недавно белые грибы собирал (М. Приш він).
60
достичь — досягнути то и діло — тут: повсякчас головокружительный — созидать — створювати запаморочливий ручёй — струмок
одинокий — самотній